Гамов Джордж (Георгій Антонович)

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Гамов Джордж (Георгій Антонович) (4.III.1904 — 20.VIII.1968)

Hamov

Американський фізик-теоретик і астрофізик Джордж Гамов народився 4 березня 1904 р. в Одесі (Україна). Освіту здобув у Новоросійському (Одеса) і Ленінградському університетах. У 1928—1931 рр. стажувався в Ґетінґенському, Копенгагському і Кембріджському університетах. З 1931 р.до 1933 р. працював у Фізико-технічному інституті в Ленінграді. З 1934 р. жив у США (професор фізики університету ім. Дж. Вашингтона, а з 1956 р. — університету шт. Колорадо).

Дж. Гамов виконав низку робіт з космології і зоряної еволюції (в частині застосування ядерної фізики). Його дослідження значною мірою сприяли відкриттю Г. Бете вуглецево-азотного циклу як основного джерела зоряної енергії. Впродовж 1937—1940 рр. Гамов побудував першу послідовну теорію еволюції зір, засновану на припущенні, що енергія зір має ядерне походження. У 1946 р. запропонував модель гарячого Всесвіту, що ґрунтувалась на припущенні про велику початкову ентропію його речовини. З цієї теорії випливало існування в наш час так званого реліктового випромінювання. Його у 1965 р. виявили за спостереженнями у радіодіапазоні. Дж. Гамов також розробив (1954 р.) триплетну систему інформаційного коду білкової молекули ДНК.

Гамов був талановитим популяризатором науки — він автор науково-популярних книг, серед іншого з астрофізики й космології. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8816 Гамов.

Джордж Гамов помер 19 серпня 1968 р. у Боулдері (штат Колорадо).