Гамов Джордж (Георгій Антонович)

Останні новини

Кулясті скупчення з часом еволюціонують цікавими способами

30 листопада 2024

Кулясті зоряні скупчення — це одні з найдавніших об’єктів у Всесвіті. Ранній Всесвіт був наповнений карликовими галактиками, і цілком можливо, що кулясті скупчення є залишками цих стародавніх реліктів. Аналіз зір у скупченнях показує, що їхній вік становить 12—13 мільярдів років. У нещодавно опублікованій статті показано: кулясті скупчення є домівкою для двох різних типів зір — первісних з нормальним хімічним складом і тих, що мають незвичайно велику кількість важких елементів.

Докладніше:

Штучний інтелект і астрономія: нейронні мережі моделюють спостереження Сонця

26 листопада 2024

Дослідження астрономів і комп’ютерників з Інституту астрономії (Institute for Astronomy, IfA) Гавайського університету можуть кардинально змінити наше розуміння Сонця. Дослідження, яке є частиною проєкту «SPIn4D», поєднує передову сонячну астрономію з передовою інформатикою для аналізу даних найбільшого в світі наземного сонячного телескопа на вершині Галеакала (острів Мауї).

Докладніше:

Гамов Джордж (Георгій Антонович) (4.III.1904 — 20.VIII.1968)

Hamov

Американський фізик-теоретик і астрофізик Джордж Гамов народився 4 березня 1904 р. в Одесі (Україна). Освіту здобув у Новоросійському (Одеса) і Ленінградському університетах. У 1928—1931 рр. стажувався в Ґетінґенському, Копенгагському і Кембріджському університетах. З 1931 р.до 1933 р. працював у Фізико-технічному інституті в Ленінграді. З 1934 р. жив у США (професор фізики університету ім. Дж. Вашингтона, а з 1956 р. — університету шт. Колорадо).

Дж. Гамов виконав низку робіт з космології і зоряної еволюції (в частині застосування ядерної фізики). Його дослідження значною мірою сприяли відкриттю Г. Бете вуглецево-азотного циклу як основного джерела зоряної енергії. Впродовж 1937—1940 рр. Гамов побудував першу послідовну теорію еволюції зір, засновану на припущенні, що енергія зір має ядерне походження. У 1946 р. запропонував модель гарячого Всесвіту, що ґрунтувалась на припущенні про велику початкову ентропію його речовини. З цієї теорії випливало існування в наш час так званого реліктового випромінювання. Його у 1965 р. виявили за спостереженнями у радіодіапазоні. Дж. Гамов також розробив (1954 р.) триплетну систему інформаційного коду білкової молекули ДНК.

Гамов був талановитим популяризатором науки — він автор науково-популярних книг, серед іншого з астрофізики й космології. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 8816 Гамов.

Джордж Гамов помер 19 серпня 1968 р. у Боулдері (штат Колорадо).