Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Науковці місії «Нові горизонти» розкрили суттєву складову головоломки щодо формування планет

22 лютого 2020

Дані місії NASA «Нові горизонти» (New Horizons) дають нову інформацію про те, як формувались планети та планетезималі — будівельні блоки планет.

 

1 січня 2019 року космічний зонд «New Horizons» пролетів повз стародавній об’єкт Поясу Койпера «Аррокот» (Arrokoth, 2014 MU69). Завдяки цьому людство уперше побачило крупним планом один із крижаних об’єктів у величезному регіоні поза орбітою Нептуна. Це небесне тіло збереглося в незмінному вигляді від початку формування Сонячної системи.

Докладніше:

Два сонячні зонди та один великий телескоп змінять наші уявлення про Сонце

11 лютого 2020

Для геліофізиків завжди сонячно, але особливо в ці дні (йдеться про початок 2020-го року, коли став до ладу новий наземний сонячний телескоп і стартувала нова космічна місія з вивчення Сонця — Ред).

 

 

Космічний зонд Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця»), створений у співпраці між Європейським космічним агентством та NASA, стартував 10 лютого 2020 року, менше ніж за два тижні після першого оприлюднення зображень Сонця, отриманих за допомогою нового великого сонячного телескопа. На цих зображеннях поверхню нашої зорі видно так докладно, як її ще ніколи людство не бачило. У день оприлюднення знімків Сонця, 29 січня, космічний апарат NASA Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркер») пройшов повз Сонце на найближчій досі відстані. Мінімальної відстані до світила він досягне в грудні 2024 року.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гевелій Ян (28.І.1611 — 28.І.1687)

 

Hevelii 

Польський астроном Ян Гевелій народився 28 січня 1611 р. у Ґданську. Під час навчання в Ґданській академічній гімназії під впливом професора Петра Крюгера зацікавився астрономією. Вивчав (1630) правничо-економічні науки в Лейденському університеті. Через рік розпочав подорож Європою — відвідав обсерваторію Тіхо Браге у Празі, побував у Голландії, Англії і Франції. Планував також відвідати Італію, щоб зустрітися з Ґалілео Ґалілеєм, але батько зрештою змусив його повернутися до (1634) Ґданська.

 

У власному будинку збудував астрономічну обсерваторію (до відкриття Паризької та Гринвіцької обсерваторії була найбільшою в Європі) й розпочав (1641) регулярні спостереження. Пожежа 1679 р. знищила обсерваторію, але Гевелій її відбудував і відновив спостереження (1681).

 

Галузь наукових інтересів Яна Гевелія — Місяць, комети, позиційна астрономія. Уклав перші докладні карти Місяця (у 1647 р. видав атлас Місяця «Селенографія»). Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети).

 

Вже після смерті Гевелія його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. «Уранографія» вміщує 54 карт для кожного сузір’я і двох півсфер для всього неба (Гевелій запровадив 11 нових сузір’їв; деякі введені ним назви сузір’їв збереглися до нашого часу).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 5703 Гевелій.

 

Ян Гевелій помер 28 січня 1687 р. у Ґданську.

 

Докладніше про Яна Гевелія

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1