Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гевелій Ян (28.І.1611 — 28.І.1687)

 

Hevelii 

Польський астроном Ян Гевелій народився 28 січня 1611 р. у Ґданську. Під час навчання в Ґданській академічній гімназії під впливом професора Петра Крюгера зацікавився астрономією. Вивчав (1630) правничо-економічні науки в Лейденському університеті. Через рік розпочав подорож Європою — відвідав обсерваторію Тіхо Браге у Празі, побував у Голландії, Англії і Франції. Планував також відвідати Італію, щоб зустрітися з Ґалілео Ґалілеєм, але батько зрештою змусив його повернутися до (1634) Ґданська.

 

У власному будинку збудував астрономічну обсерваторію (до відкриття Паризької та Гринвіцької обсерваторії була найбільшою в Європі) й розпочав (1641) регулярні спостереження. Пожежа 1679 р. знищила обсерваторію, але Гевелій її відбудував і відновив спостереження (1681).

 

Галузь наукових інтересів Яна Гевелія — Місяць, комети, позиційна астрономія. Уклав перші докладні карти Місяця (у 1647 р. видав атлас Місяця «Селенографія»). Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети).

 

Вже після смерті Гевелія його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. «Уранографія» вміщує 54 карт для кожного сузір’я і двох півсфер для всього неба (Гевелій запровадив 11 нових сузір’їв; деякі введені ним назви сузір’їв збереглися до нашого часу).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 5703 Гевелій.

 

Ян Гевелій помер 28 січня 1687 р. у Ґданську.

 

Докладніше про Яна Гевелія

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1