Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Телескоп Європейської південної обсерваторії бачить ознаки формування планети

20 травня 2020

Спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope the European Southern Observatory, VLT ESO), дали змогу отримати чіткі ознаки народження планетної системи. Навколо молодої зорі АБ Візничого (AB Aurigae) міститься щільний газопиловий диск в якому астрономи помітили спіралеподібну структуру із «завитком», що позначає місце, де може формуватися планета. Спостережувана особливість може бути першим прямим свідченням появи нової планети.

Докладніше:

Виявлено найближчу до Землі чорну діру

06 травня 2020

 

Група астрономів з Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших інститутів виявила чорну діру, що лежить всього за 1000 світлових років від Землі. Це найближча до Сонячної системи чорна діра з усіх виявлених досі. Вона є компонентом потрійної зоряної системи, інші компоненти якої видно неозброєним оком. Науковці знайшла докази існування невидимого об’єкта, відстеживши рух двох його зір-супутників за допомогою 2,2-метрового телескопа MPG/ESO в обсерваторії Ла-Сілья в Чилі. Вони кажуть, що ця система може бути лише «вершиною айсберга», бо в майбутньому вдасться знайти ще багато таких чорних дір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Гевелій Ян (28.І.1611 — 28.І.1687)

 

Hevelii 

Польський астроном Ян Гевелій народився 28 січня 1611 р. у Ґданську. Під час навчання в Ґданській академічній гімназії під впливом професора Петра Крюгера зацікавився астрономією. Вивчав (1630) правничо-економічні науки в Лейденському університеті. Через рік розпочав подорож Європою — відвідав обсерваторію Тіхо Браге у Празі, побував у Голландії, Англії і Франції. Планував також відвідати Італію, щоб зустрітися з Ґалілео Ґалілеєм, але батько зрештою змусив його повернутися до (1634) Ґданська.

 

У власному будинку збудував астрономічну обсерваторію (до відкриття Паризької та Гринвіцької обсерваторії була найбільшою в Європі) й розпочав (1641) регулярні спостереження. Пожежа 1679 р. знищила обсерваторію, але Гевелій її відбудував і відновив спостереження (1681).

 

Галузь наукових інтересів Яна Гевелія — Місяць, комети, позиційна астрономія. Уклав перші докладні карти Місяця (у 1647 р. видав атлас Місяця «Селенографія»). Позначив різні утворення на поверхні Місяця земними географічними назвами. У роботі «Кометографія» (1668) дав перший систематичний опис і виклав історію всіх комет, що спостерігалися на той час (сам Гевелій відкрив чотири нові комети).

 

Вже після смерті Гевелія його дружина Ельжбета видала підготовлені ним повністю «Каталог нерухомих зір на епоху 1660» (1687) і атлас неба «Уранографія» (1690). Каталог був останнім (і найточнішим) в дооптичний період спостережень. «Уранографія» вміщує 54 карт для кожного сузір’я і двох півсфер для всього неба (Гевелій запровадив 11 нових сузір’їв; деякі введені ним назви сузір’їв збереглися до нашого часу).

 

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 5703 Гевелій.

 

Ян Гевелій помер 28 січня 1687 р. у Ґданську.

 

Докладніше про Яна Гевелія

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1