Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Г’юїш Ентоні (н.11.IV.1924)

 Hiuish

 

Англійський радіоастроном Ентоні Г’юїш народився 11 травня 1924 р. у м. Фой (південно-західна Англія). Здобувши (1946) вищу освіту в Кембриджському університеті, приєднався до групи дослідників під керівництвом Мартіна Райла в Кавендішській лабораторії університету. З 1952 р. — співробітник Маллардської радіоастрономічної обсерваторії Кембриджського університету (у 1982—1988 рр. її директор). З 1951 р. був викладачем Кембриджського університету (протягом 1971—1989 рр. професор радіоастрономії). З 1977 р. — професор астрономії Королівського інституту Великобританії.

 

Галузь наукових інтересів Ентоні Г’юїша — радіоастрономія. Відкрив (1964) явище мерехтіння радіоджерел малих кутових розмірів при проходженні їхнього випромінювання через хмари плазми в міжпланетному просторі, використав явище мерехтіння для вивчення сонячної корони й оцінки розмірів дуже малих радіоджерел.

 

У липні 1967 р. студентка Кембриджського університету Дж. Белл, яка працювала під його керівництвом, відкрила джерело пульсуючого радіовипромінювання (невдовзі група Г’юїша відкрила ще три таких об’єкти). Їх назвали пульсарами. Г’юїш першим зробив припущення, що пульсари пов’язані з нейтронними зорями (на той час існування таких об’єктів передбачали лише в теорії), а також оцінив відстані до них і показав, що пульсари лежать в нашій галактиці.

 

Разом з Мартіном Райлом удостоєний Нобелівської премії з фізики 1974 року за піонерські дослідження в галузі радіофізики й за визначальну роль у відкритті пульсарів.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1