Гулст ван де Кристофель Гендрік

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Гулст ван де Кристофель Гендрік (19.XI.1918 — 31.VII.2000)

Hulst

Нідерландський астроном Гендрік Кристофель ван де Гулст народився 19 листопада 1918 р. в Утрехті. Здобув вищу освіту в Утрехтському університеті. Протягом 1946—1948 рр. працював у Чиказькому університеті, а також різних обсерваторіях США. З 1948 р. до кінця життя працював в Лейденському університеті (з 1952 р. — професор астрономії).

Галузь наукових інтересів Гендріка Гулста — радіоастрономія, міжзоряне середовище, теорії розсіювання світла. Передбачив (1944), ще студентом, можливість спостереження спектральної лінії атомарного водню (обчислив її довжину — 21,2 см) в радіодіапазоні у випромінюванні міжзоряних хмар. Це припущення було підтверджено зі спостережень у 1951 р. Обробив разом з Яном Оортом перші спостереження радіовипромінювання водню і з’ясував картину розподілу водню в Галактиці.

Вивчав конденсацію частинок забрудненого льоду в міжзоряному просторі і природу поглинання, розсіювання та поляризації світла цими частинками. Виконав важливі роботи з теорії розсіювання світла на малих частинках. Показав у 1946 р. (одночасно з К. Алленом), що F-корона Сонця виникає внаслідок розсіювання фотосферного випромінювання на частинках міжпланетної пилу.

Брав участь у плануванні європейських космічних досліджень. Був головою Нідерландської комісії з геофізичних і космічних досліджень. Один із засновників Комітету з космічних досліджень (КОСПАР) Міжнародної ради наукових союзів (у 1958—1962 — його президент). У 1968—1970 роках — голова Ради Європейської організації з космічних досліджень. На честь науковця названо астероїд 2413 ван де Гулст.

Гендрік Кристофель ван де Гулст помер 31 липня 2000 р. у Лейдені.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя