Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Оорт Гендрик Ян (28.IV.1900 — 5.XI.1992)

 

Oort 

Нідерландський астроном Ян Гендрик Оорт народився 28 квітня 1900 р. у м. Франекер. Освіту здобув у Гронінґенському університеті (навчався разом з Якобусом Каптейном) і протягом 1921—1922 рр. працював в almamater. У 1922—1924 рр. — співробітник Єльської обсерваторії. Протягом 1924—1970 рр. працював у Лейденській обсерваторії (з 1945 р. — її директор). У 1926—1970 рр. також викладав у Лейденському університеті (з 1945 р. — професор).

 

Галузь наукових інтересів Яна Оорта — наша галактика (її будова і динаміка), космогонія. Обґрунтував і підтвердив (1927) гіпотезу Бертіла Ліндблада про обертання Галактики навколо її центру. З’ясував, що Галактика обертається не як тверде тіло (її внутрішні частини обертаються швидше). Ці дослідження стали початком вивчення динаміки нашої галактики. Досліджував вплив дифузної речовини на кінематику й динаміку Галактики. Показав (1938), що газ і пил в Галактиці зосереджені в її диску переважно в шарі завтовшки 400 парсеків, і встановив, що кількість зір зростає в напрямку до галактичного центра й що Сонце міститься в ділянці зі зниженою зоряною щільністю. Досліджував великомасштабну структуру Галактики методами радіоастрономії.

 

Висловив гіпотезу про існуванні на периферії Сонячної системи сферичної кометної хмари (її називають Хмарою Оорта) — джерела ядер комет, що проникають у внутрішню частину Сонячної системи. Запропонував (разом з Лайменом Спітцером) механізм утворення протозір у міжзоряних хмарах. Розробив теорію (разом з Гендріком Гулстом) утворення міжзоряних пилових частинок через акрецію міжзоряного газу. З’ясував, що випромінювання Крабоподібної туманності поляризоване і має синхротронну природу.

 

У 1958—1961 рр.— президент Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо (окрім Хмари Оорта), астероїд 1691 Оорт, стала галактичної структури Оорта.

 

Ян Гендрик Оорт помер 5 листопада 1992 р. у Лейдені.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1