Іннес Ейтон Торберн Роберт

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Іннес Ейтон Торберн Роберт (10.XI.1861 — 13.III.1933)

Innes

Шотландський та південноафриканський астроном Роберт Торберн Ейтон Іннес народився 10 листопада 1861 р. в м. Единбург. Здобув освіту самотужки. Цікавився астрономією з дитячих років.

Юнаком переїхав до Сіднея (Австралія), влаштувався на роботу й одночасно став виконувати аматорські астрономічні спостереження з допомогою власного 12-дюймового телескопа-рефлектора. Відкрив кілька нових подвійних зір. Опублікував низку робіт з питань збурень орбіт Марса і Венери.

Упродовж 1896—1903 рр. працював в обсерваторії на мисі Доброї Надії, до якої його запросив (1894) королівський астроном Девід Ґілл. 1903 р. очолив нову метеорологічну обсерваторію в Йоганнесбурзі (реорганізував її згодом в астрономічну обсерваторію і протягом 1903—1927 рр. був у ній директором).

Галузь наукових інтересів Роберта Іннеса — спостережна астрономія. Відкрив 1628 нових пар подвійних зір на південному небі, опублікував (у 1899 р. і 1927 р.) каталоги південних подвійних зір. Виконував також систематичні спостереження змінних зір (відкрив понад ста змінних), спостерігав галілеєві супутники Юпітера, покриття зір Місяцем.

Був одним з перших, хто застосував блінк-мікроскоп в астрономії. З допомогою цього приладу відкрив найближчу до Сонця зорю — Проксиму Кентавра. Відкрив (1920) зорю (її названо на його честь — зоря Іннеса), виявивши її швидкий власний рух і вимірявши паралакс.

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1658 Іннес.

Роберт Торберн Ейтон Іннес помер 13 березня 1933 р. в Лондоні.