Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Каптейн Корнеліус Якобус (19.I.1851 — 18.VI.1922)

 

Kaptein 

Нідерландський астроном Якобус Корнеліус Каптейн народився 19 січня 1851 р. в Барневільді. Закінчивши (1875) Утрехтський університет, став до роботи астрономом-спостерігачем у Лейденську обсерваторію. У 1877 р. став першим професором астрономії та теоретичної механіки Ґронінґенского університету. Запропонував свою допомогою шотландському астроному Девіду Ґіллу, директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який виконував систематичне фотографування всього південного неба.

 

Ґілл став надсилати фотоплатівки до Ґронінґену, де Каптейн вимірював на них положення і яскравість зір. Відкрив (1897) зорю (її згодом назвали зіркою Каптейна), що мала найбільший власний рух з усіх відомих тоді зір. Опублікував (1896—1900) оглядовий каталог («Капський фотографічний огляд») 454 875 зір Південної півкулі. Уперше (1902) кількісно оцінив зміни просторової щільності зір з відстанню залежно від їхньої світності, отримавши таким чином функцію світності зір.

 

Розробив (1906) план фотографування зір у 206 обраних майданчиках, рівномірно розподілених по всьому небу («план обраних майданчиків Каптейна»). У цьому великому міжнародному проекті взяло участь понад 40 обсерваторій, а виконані за цим планом дослідження відіграли суттєву роль у вивченні будови і динаміки нашої галактики. У 1921 р. пішов у відставку з університету й на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера, повернувся в Лейден.

 

На честь науковця названо (окрім зірки Каптейна) кратер на Місяці, астероїд 818 Каптейнія.

 

Якобус Корнеліус Каптейн помер 18 червня 1922 р. в Амстердамі.

 

Докладніше про Якобуса Каптейна

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1