Каптейн Корнеліус Якобус (19.I.1851 — 18.VI.1922)

Нідерландський астроном Якобус Корнеліус Каптейн народився 19 січня 1851 р. в Барневільді. Закінчивши (1875) Утрехтський університет, став до роботи астрономом-спостерігачем у Лейденську обсерваторію. У 1877 р. став першим професором астрономії та теоретичної механіки Ґронінґенского університету. Запропонував свою допомогою шотландському астроному Девіду Ґіллу, директору Кейптаунської обсерваторії на мисі Доброї Надії (Південна Африка), який виконував систематичне фотографування всього південного неба.

Ґілл став надсилати фотоплатівки до Ґронінґену, де Каптейн вимірював на них положення і яскравість зір. Відкрив (1897) зорю (її згодом назвали зіркою Каптейна), що мала найбільший власний рух з усіх відомих тоді зір. Опублікував (1896—1900) оглядовий каталог («Капський фотографічний огляд») 454 875 зір Південної півкулі. Уперше (1902) кількісно оцінив зміни просторової щільності зір з відстанню залежно від їхньої світності, отримавши таким чином функцію світності зір.

Розробив (1906) план фотографування зір у 206 обраних майданчиках, рівномірно розподілених по всьому небу («план обраних майданчиків Каптейна»). У цьому великому міжнародному проекті взяло участь понад 40 обсерваторій, а виконані за цим планом дослідження відіграли суттєву роль у вивченні будови і динаміки нашої галактики. У 1921 р. пішов у відставку з університету й на запрошення свого колишнього студента, директора Лейденської обсерваторії Віллема де Сіттера, повернувся в Лейден.

На честь науковця названо (окрім зірки Каптейна) кратер на Місяці, астероїд 818 Каптейнія.

Якобус Корнеліус Каптейн помер 18 червня 1922 р. в Амстердамі.

Докладніше про Якобуса Каптейна