Кіппер Аксель Янович

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Кіппер Аксель Янович (5.XI.1907 — 25.IX.1984)

Kipper

Естонський астрофізик Аксель Янович Кіппер народився 5 листопада 1907 р. у м. Вільянді. Вищу освіту здобув (1930) у Тартуському університеті. Протягом 1929—1944 рр. працював у Тартуськой обсерваторії. З 1941 р. — професор Тартуського університету (завідувач кафедри фізики в 1944—1946 роках). Упродовж 1946—1950 рр. — віце-президент Академії наук Естонської РСР. Ініціатор створення і перший директор (1950—1974) Інституту фізики та астрономії АН Естонської РСР (з 1973 р. — Інститут астрофізики і фізики атмосфери). У 1974—1984 рр. — старший науковий співробітник-консультант Інституту астрофізики і фізики атмосфери.

Галузь наукових інтересів Акселья Кіппера — зорі, туманності. Пояснив (1950) неперервний спектр газових туманностей, уточнив відстані й світності цефеїд, розвинув теорію коливань у зовнішніх шарах пульсуючих зір.

Аксель Янович Кіппер помер 25 вересня 1984 р. в Тарту.