Крістіансен Норман Вілбер

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Крістіансен Норман Вілбер (9.VIII.1913 — 26.IV.2007)

Kristiansen

Австралійський радіоастроном Вілбер Норман Крістіансен народився 9 серпня 1913 р. у Мельбурні. Вищу освіту здобув у Мельбурнському університеті. Протягом 1937—1948 рр. — співробітник дослідницької лабораторії фірми «Амелгамейтід вайрлесс» (Австралія), де розробляв направлені антени для радіозв’язку на великих відстанях. Упродовж 1948—1960 рр. — співробітник відділу радіофізики Організації науково-промислових досліджень у Сіднеї. У 1960—1978 рр. — професор електротехніки Сіднейського університету (з 1978 р. — почесний професор).

Галузь наукових інтересів Вілбера Крістіансена — радіоастрономія. Розробив (1949) новий тип багатопроменевої радіоінтерферометрії, що має високу кутову роздільність (систему складають окремі лінійно розташовані рухомі антени-параболоїди). Очолював будівництво першої такої системи в Поттс-Хіллі поблизу Сіднея. Згодом сконструював аналогічну хрестоподібну інтерферометричну систему («хрест Крістіансена»). Брав участь у розробці та будівництві радіоінтерферометрів у Нідерландах, Франції, Китаї, Австралії. Досліджував джерела дециметрового випромінювання на Сонці й показав, що радіовипромінювання виходить зі щільних ділянок нижньої корони і має температуру близько декількох мільйонів градусів. Вивчав фонове випромінювання спокійного Сонця, побудував карту радіовипромінювання спокійного Сонця з високою роздільною здатністю. Упродовж 1957—1975 рр. очолював роботу з підготовки й публікації щоденних карт сонячного радіовипромінювання.

Після відкриття (1951) монохроматичного радіовипромінювання нейтрального водню на хвилі 21 см., виконав (разом із Дж. В. Гіндманом) огляд випромінювання водню й отримав перші докази щодо існування в Галактиці спіральних рукавів.

Упродовж 1960—1976 рр. — голова Австралійського національного комітету з радіонауки. Віце-президент (1964—1970) Міжнародного астрономічного союзу. Президент (1978—1981) Міжнародного союзу радіонаук. На честь науковця названо астероїд 8313 Крістіансен.

Вілбер Норман Крістіансен помер 26 квітня 2007 р. в Дорріґо.