Крістіансен Норман Вілбер

Останні новини

Чорні діри споживають речовину швидше, ніж досі вважали науковці

22 вересня 2023

Нове відкриття може пояснити, чому квазари спалахують і згасають так швидко.

Нове дослідження, яке виконали дослідники Північно-Західного університету (Northwestern University), змінює уявлення астрофізиків про «харчові» звички надмасивних чорних дір. Тоді як раніше науковці висунули гіпотезу про те, що чорні діри споживають речовину повільно, нове моделювання показує: чорні діри поглинають її набагато швидше, ніж це передбачали досі. Результати дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.

Докладніше:

Перше у світі 3D-моделювання розкриває фізику екзотичних наднових

17 вересня 2023

Після років цілеспрямованих досліджень і понад 5 мільйонів обчислювальних годин на суперкомп’ютері група науковців створила першу в світі тривимірну гідродинамічну модель випромінювання високої роздільної здатності для екзотичних наднових. Про цю роботу повідомив The Astrophysical Journal.

Докладніше:

Крістіансен Норман Вілбер (9.VIII.1913 — 26.IV.2007)

Kristiansen

Австралійський радіоастроном Вілбер Норман Крістіансен народився 9 серпня 1913 р. у Мельбурні. Вищу освіту здобув у Мельбурнському університеті. Протягом 1937—1948 рр. — співробітник дослідницької лабораторії фірми «Амелгамейтід вайрлесс» (Австралія), де розробляв направлені антени для радіозв’язку на великих відстанях. Упродовж 1948—1960 рр. — співробітник відділу радіофізики Організації науково-промислових досліджень у Сіднеї. У 1960—1978 рр. — професор електротехніки Сіднейського університету (з 1978 р. — почесний професор).

Галузь наукових інтересів Вілбера Крістіансена — радіоастрономія. Розробив (1949) новий тип багатопроменевої радіоінтерферометрії, що має високу кутову роздільність (систему складають окремі лінійно розташовані рухомі антени-параболоїди). Очолював будівництво першої такої системи в Поттс-Хіллі поблизу Сіднея. Згодом сконструював аналогічну хрестоподібну інтерферометричну систему («хрест Крістіансена»). Брав участь у розробці та будівництві радіоінтерферометрів у Нідерландах, Франції, Китаї, Австралії. Досліджував джерела дециметрового випромінювання на Сонці й показав, що радіовипромінювання виходить зі щільних ділянок нижньої корони і має температуру близько декількох мільйонів градусів. Вивчав фонове випромінювання спокійного Сонця, побудував карту радіовипромінювання спокійного Сонця з високою роздільною здатністю. Упродовж 1957—1975 рр. очолював роботу з підготовки й публікації щоденних карт сонячного радіовипромінювання.

Після відкриття (1951) монохроматичного радіовипромінювання нейтрального водню на хвилі 21 см., виконав (разом із Дж. В. Гіндманом) огляд випромінювання водню й отримав перші докази щодо існування в Галактиці спіральних рукавів.

Упродовж 1960—1976 рр. — голова Австралійського національного комітету з радіонауки. Віце-президент (1964—1970) Міжнародного астрономічного союзу. Президент (1978—1981) Міжнародного союзу радіонаук. На честь науковця названо астероїд 8313 Крістіансен.

Вілбер Норман Крістіансен помер 26 квітня 2007 р. в Дорріґо.