Крістіансен Норман Вілбер

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Крістіансен Норман Вілбер (9.VIII.1913 — 26.IV.2007)

Kristiansen

Австралійський радіоастроном Вілбер Норман Крістіансен народився 9 серпня 1913 р. у Мельбурні. Вищу освіту здобув у Мельбурнському університеті. Протягом 1937—1948 рр. — співробітник дослідницької лабораторії фірми «Амелгамейтід вайрлесс» (Австралія), де розробляв направлені антени для радіозв’язку на великих відстанях. Упродовж 1948—1960 рр. — співробітник відділу радіофізики Організації науково-промислових досліджень у Сіднеї. У 1960—1978 рр. — професор електротехніки Сіднейського університету (з 1978 р. — почесний професор).

Галузь наукових інтересів Вілбера Крістіансена — радіоастрономія. Розробив (1949) новий тип багатопроменевої радіоінтерферометрії, що має високу кутову роздільність (систему складають окремі лінійно розташовані рухомі антени-параболоїди). Очолював будівництво першої такої системи в Поттс-Хіллі поблизу Сіднея. Згодом сконструював аналогічну хрестоподібну інтерферометричну систему («хрест Крістіансена»). Брав участь у розробці та будівництві радіоінтерферометрів у Нідерландах, Франції, Китаї, Австралії. Досліджував джерела дециметрового випромінювання на Сонці й показав, що радіовипромінювання виходить зі щільних ділянок нижньої корони і має температуру близько декількох мільйонів градусів. Вивчав фонове випромінювання спокійного Сонця, побудував карту радіовипромінювання спокійного Сонця з високою роздільною здатністю. Упродовж 1957—1975 рр. очолював роботу з підготовки й публікації щоденних карт сонячного радіовипромінювання.

Після відкриття (1951) монохроматичного радіовипромінювання нейтрального водню на хвилі 21 см., виконав (разом із Дж. В. Гіндманом) огляд випромінювання водню й отримав перші докази щодо існування в Галактиці спіральних рукавів.

Упродовж 1960—1976 рр. — голова Австралійського національного комітету з радіонауки. Віце-президент (1964—1970) Міжнародного астрономічного союзу. Президент (1978—1981) Міжнародного союзу радіонаук. На честь науковця названо астероїд 8313 Крістіансен.

Вілбер Норман Крістіансен помер 26 квітня 2007 р. в Дорріґо.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

Інші новини

Пошук інформації на порталі

Астроблоги

Науково-популярні статті (за темами)

Події наукового життя