Лакайль де Луї Ніколя

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Лакайль де Луї Ніколя (15.III.1713 — 21.III.1762)

Lakail

Французький астроном, геодезист і картограф Ніколя Луї де Лакайль народився 15 березня 1713 р. в муніципалітеті Рюміньї. Освіту здобув у Коллеж-де-Лізьє та Наваррському коледжі (вивчав теологію). Отримав сан абата. Цікавився астрономією і вивчив її самотужки. З 1736 р. працював у Паризькій обсерваторії. У 1739 р. — професор математики в коледжі Мазаріні. Протягом 1750—1754 рр. очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії (вивчав південне зоряне небо). Після повернення в Париж, продовжив роботу в обсерваторії коледжу Мазаріні.

Внесок Ніколя Лакайля в астрономію: уклав каталог, що вміщував дані про понад 10000 зір; завершив поділ південного неба на сузір’я, запровадивши й давши назви 14 новим сузір’ям. Упродовж 1751—1752 рр. виконав в обсерваторії на мисі Доброї Надії багато спостережень Місяця, Марса і Венери для визначення місячного і сонячного паралаксів. Склав таблиці атмосферної рефракції з урахуванням впливу температури й атмосферного тиску. Склав таблиці затемнень з початку нашої ери до 1800 р.

На честь науковця названо зорю 87 Лакайль; зорі червоні карлики Лакайль 8760 і Лакайль 9352, кратер на Місяці, астероїд 9135 Лакайль.

Ніколя Луї де Лакайль помер 21 березня 1762 р. в Парижі.

Докладніше про Ніколя Лакайла