Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Лакайль де Луї Ніколя (15.III.1713 — 21.III.1762)

 

Lakail 

Французький астроном, геодезист і картограф Ніколя Луї де Лакайль народився 15 березня 1713 р. в муніципалітеті Рюміньї. Освіту здобув у Коллеж-де-Лізьє та Наваррському коледжі (вивчав теологію). Отримав сан абата. Цікавився астрономією і вивчив її самотужки. З 1736 р. працював у Паризькій обсерваторії. У 1739 р. — професор математики в коледжі Мазаріні. Протягом 1750—1754 рр. очолював експедицію Французької академії наук до Мису Доброї Надії (вивчав південне зоряне небо). Після повернення в Париж, продовжив роботу в обсерваторії коледжу Мазаріні.

 

Внесок Ніколя Лакайля в астрономію: уклав каталог, що вміщував дані про понад 10000 зір; завершив поділ південного неба на сузір’я, запровадивши й давши назви 14 новим сузір’ям. Упродовж 1751—1752 рр. виконав в обсерваторії на мисі Доброї Надії багато спостережень Місяця, Марса і Венери для визначення місячного і сонячного паралаксів. Склав таблиці атмосферної рефракції з урахуванням впливу температури й атмосферного тиску. Склав таблиці затемнень з початку нашої ери до 1800 р.

 

На честь науковця названо зорю 87 Лакайль; зорі червоні карлики Лакайль 8760 і Лакайль 9352, кратер на Місяці, астероїд 9135 Лакайль.

 

Ніколя Луї де Лакайль помер 21 березня 1762 р. в Парижі.

 

Докладніше про Ніколя Лакайла

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1