Ленґлі Пірпонт Семюел

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Ленґлі Пірпонт Семюел (22.VIII.1834 — 27.II.1906)

Lengli

Американський астрофізик Семюел Пірпонт Ленґлі народився 22 серпня 1834 р. у Роксбурі (шт. Массачусетс). Здобувши (1851) освіту в Бостонській вищій латинській школі, працював упродовж 1851—1864 рр. інженером-будівельником і архітектором. Був асистентом в обсерваторії коледжу Гарварда, викладачем математики у Військово-морській академії США. У 1867 р. очолив обсерваторію Аллегейні (також став професором астрономії Західного університету Пенсильванії — нині це університет Піттсбурга) й керував нею до 1891 р. З 1887 р. — один із керівників Смітсонівського інституту у Вашингтоні. Заснував (1890) Смітсонівську астрофізичну обсерваторію.

Галузь наукових інтересів Семюеля Ленґлі в астрономії — вивчення сонячного спектру. Винайшов (1881) болометр (прилад для вимірювання енергії випромінювання, що працює на принципі залежності опору металів від температури) і з його допомогою виміряв енергію сонячного випромінювання в широкому діапазоні довжин хвиль. Уперше вивчив спектр Сонця і поглинання в земній атмосфері в діапазоні електромагнітного випромінювання 1—5 мкм. Склав (1901) атлас інфрачервоної частини сонячного спектру. Визначив величину сонячної сталої.

На честь науковця названо кратер на Місяці, а також багато об’єктів, пов’язаних з авіацією.

Семюел Пірпонт Ленґлі помер 27 лютого 1906 р. у м. Айкен (шт. Південна Кароліна).

Докладніше про Семюеля Ленґлі