Пікерінґ Чарлз Едвард

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Пікерінґ Чарлз Едвард (19.VII.1846 — 3.II.1919)

Pikerinh Charlz

Американський астроном Едвард Чарлз Пікерінґ (старший брат Вільяма Пікерінґа) народився 19 липня 1846 р. в Бостоні. Здобувши (1865) вищу освіту в Гарвардському університеті, викладав у ньому протягом 1865—1867 рр. математику. Упродовж 1867—1877 років — професор фізики у Массачусетському технологічному інституті. З 1877 р. — директор Гарвардської обсерваторії, професор астрономії Гарвардського університету.

Галузь наукових інтересів Едварда Пікерінґа — астрофотометрія і астроспектроскопія. Організатор і керівник робіт зі складання фотометричних і спектральних каталогів Гарвардської обсерваторії. Удосконалив методику візуальної фотометрії (запропонував як стандарт використовувати зорі Північного Полярного ряду, встановив нуль-пункт шкали зоряних величин), сконструював меридіанний фотометр.

У 1880-х роках став широко використовувати фотографію для астрономічних спостережень. Створив (1880) першу математичну теорію зміни блиску Алголя і вперше вказав, що фотометрична крива блиску дає можливість визначити розміри компонентів. Розробив класифікацію змінних зір за типами, що послужила основою сучасної класифікації.

Відкрив (1889) спектрально подвійні зорі. Запровадив у Гарварді та на спостережній станції Гарвардської обсерваторії в Арекіпа (Перу) систематичне фотографічне патрулювання всього неба ширококутними камерами для пошуку і вивчення змінних зір. Створив Американську асоціацію спостерігачів змінних зір, що об’єднує кваліфікованих аматорів астрономії.

Уперше почав застосовувати об’єктивну призму для масового фотографування спектрів зір. Видав каталог «Гарвардська фотометрія» (перше видання, 1884) і «Дреперівскій каталог зоряних спектрів» (1890, у 1897 р. додатково було видано каталог південних зір).

На честь науковця (і також його брата Вільяма Пікерінґа) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 784 Пікерінгія.

Едвард Чарлз Пікерінґ помер 3 лютого 1919 р. у Кембриджі (шт. Массачусетс).

Докладніше про Едварда Пікерінґа