Пікерінґ Генрі Вільям

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Пікерінґ Генрі Вільям (15.II.1858 — 16.I.1938)

Pikerinh Henri

Американський астроном Вільям Генрі Пікерінґ (молодший брат Едварда Пікерінґа) народився 15 лютого 1858 р. у Бостоні. Здобувши (1879) вищу освіту в Массачусетському технологічному інституті, викладав у ньому до 1883 р. фізику. З 1887 р. — професор астрономії Гарвардського університету. Також працював у Гарвардській обсерваторії, яку очолював його брат Едвард Пікерінґ. У 1924 р. пішов у відставку — переселився на Ямайку, де продовжував астрономічні спостереження.

Галузь наукових інтересів Вільяма Пікерінґа — планети, інші тіла Сонячної системи. Виконував візуальні й фотографічні дослідження планет та інших тіл Сонячної системи. Показав, що темні ділянки на Марсі — це не моря. Упродовж тривалого часу спостерігав поверхню Місяця й підтвердив існування змін його ландшафту. Відкрив дев’ятий супутник СатурнаФебу. Запропонував метод обертового дзеркала для вимірювання швидкості метеорів.

Був прихильником (як і Парсівал Ловелл) гіпотези існування транснептунової планети. Керував встановленням телескопа в Ловеллівській обсерваторії поблизу Флаґстаффа (шт. Арізона). Уперше (1907) опублікував розрахункові дані про її положення (коли в 1930 р. було відкрито Плутон, то його зображення виявили на фотознімках, отриманих ще в 1919 р., приблизно там, де вказував Пікерінґ).

Брав участь в організації станцій спостереження, які Гарвардська обсерваторія створювала по світу — у Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці.

На честь науковця (і також його брата) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 784 Пікерінгія.

Вільям Генрі Пікерінг помер 17 січня 1938 р. у Мандевілі на острові Ямайка.

Докладніше про Вільяма Пікерінґа