Пікерінґ Генрі Вільям

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Пікерінґ Генрі Вільям (15.II.1858 — 16.I.1938)

Pikerinh Henri

Американський астроном Вільям Генрі Пікерінґ (молодший брат Едварда Пікерінґа) народився 15 лютого 1858 р. у Бостоні. Здобувши (1879) вищу освіту в Массачусетському технологічному інституті, викладав у ньому до 1883 р. фізику. З 1887 р. — професор астрономії Гарвардського університету. Також працював у Гарвардській обсерваторії, яку очолював його брат Едвард Пікерінґ. У 1924 р. пішов у відставку — переселився на Ямайку, де продовжував астрономічні спостереження.

Галузь наукових інтересів Вільяма Пікерінґа — планети, інші тіла Сонячної системи. Виконував візуальні й фотографічні дослідження планет та інших тіл Сонячної системи. Показав, що темні ділянки на Марсі — це не моря. Упродовж тривалого часу спостерігав поверхню Місяця й підтвердив існування змін його ландшафту. Відкрив дев’ятий супутник СатурнаФебу. Запропонував метод обертового дзеркала для вимірювання швидкості метеорів.

Був прихильником (як і Парсівал Ловелл) гіпотези існування транснептунової планети. Керував встановленням телескопа в Ловеллівській обсерваторії поблизу Флаґстаффа (шт. Арізона). Уперше (1907) опублікував розрахункові дані про її положення (коли в 1930 р. було відкрито Плутон, то його зображення виявили на фотознімках, отриманих ще в 1919 р., приблизно там, де вказував Пікерінґ).

Брав участь в організації станцій спостереження, які Гарвардська обсерваторія створювала по світу — у Південній Каліфорнії, Перу, Південній Африці, на Ямайці.

На честь науковця (і також його брата) названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 784 Пікерінгія.

Вільям Генрі Пікерінг помер 17 січня 1938 р. у Мандевілі на острові Ямайка.

Докладніше про Вільяма Пікерінґа