Ріґіні Ґульєльмо

Останні новини

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці

29 листопада 2023

Астрономи виявили диск навколо молодої зорі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці, сусідній з нашою. Це вперше, коли такий диск, ідентичний тим, з яких утворюються планети в Молочному Шляху, знайдено за межами нашої галактики. Нові спостереження дали змогу побачити масивну молоду зорю, яка зростає та накопичує речовину з довкілля і утворює диск, що обертається. Відкриття зроблено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) у Чилі, яку на умовах партнерства використовують науковці Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Ріґіні Ґульєльмо (16.II.1908 — 29.V.1978)

Rihini

Італійський астроном Ґульєльмо Ріґіні народився 16 лютого 1908 р. в муніципалітеті Кастельфранко-Венето. Здобув (1930) вищу освіту в університеті Флоренції. Протягом 1928—1951 рр. — співробітник обсерваторії Арчетрі. З 1951 р. до 1953 р. очолював астрофізичну обсерваторію Асьяго. З 1953 р. — директор обсерваторії Арчетрі, а також професор астрономії Флорентійського університету.

Галузь наукових інтересів Ґульєльмо Ріґіні — Сонце, зорі, історія астрономії. Виконав дослідження інтенсивностей і профілів ліній в спектрі Сонця, фізичних умов у сонячній короні, вивчив розподіл енергії в неперервному спектрі корони, визначив її температуру як зі спостережень, так і теоретичними методами. Відкрив разом з американським астрономом Арміном Дейчем холодні ділянки в короні.

Побудував (1963) радіотелескоп з антеною 10 м з допомогою якого виконували регулярні спостереження Сонця в радіодіапазоні. Брав участь у восьми експедиціях для спостереження повних сонячних затемнень, першим почав спостерігати затемнення з борту літака. Вивчав методом спектрофотометрії атмосфери зір типу B і Be. Виконав піонерську роботу з дослідження інфрачервоного спектру зорі β Ліри.

Був президентом Комісії зі створення Італійської національної астрономічної обсерваторії, керував розробкою її проекту, а також проекту 3,5-метрового телескопа. Вивчав творчість Ґалілео Ґалілея та історії астрономії періоду Ґ. Ґалілея. Протягом багатьох років був президентом Італійського астрономічного товариства. На честь науковця названо астероїд 9427 Ріґіні.

Ґульєльмо Ріґіні помер 29 травня 1978 р. у м. Арчетрі (Італія).