Ріґіні Ґульєльмо

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Ріґіні Ґульєльмо (16.II.1908 — 29.V.1978)

Rihini

Італійський астроном Ґульєльмо Ріґіні народився 16 лютого 1908 р. в муніципалітеті Кастельфранко-Венето. Здобув (1930) вищу освіту в університеті Флоренції. Протягом 1928—1951 рр. — співробітник обсерваторії Арчетрі. З 1951 р. до 1953 р. очолював астрофізичну обсерваторію Асьяго. З 1953 р. — директор обсерваторії Арчетрі, а також професор астрономії Флорентійського університету.

Галузь наукових інтересів Ґульєльмо Ріґіні — Сонце, зорі, історія астрономії. Виконав дослідження інтенсивностей і профілів ліній в спектрі Сонця, фізичних умов у сонячній короні, вивчив розподіл енергії в неперервному спектрі корони, визначив її температуру як зі спостережень, так і теоретичними методами. Відкрив разом з американським астрономом Арміном Дейчем холодні ділянки в короні.

Побудував (1963) радіотелескоп з антеною 10 м з допомогою якого виконували регулярні спостереження Сонця в радіодіапазоні. Брав участь у восьми експедиціях для спостереження повних сонячних затемнень, першим почав спостерігати затемнення з борту літака. Вивчав методом спектрофотометрії атмосфери зір типу B і Be. Виконав піонерську роботу з дослідження інфрачервоного спектру зорі β Ліри.

Був президентом Комісії зі створення Італійської національної астрономічної обсерваторії, керував розробкою її проекту, а також проекту 3,5-метрового телескопа. Вивчав творчість Ґалілео Ґалілея та історії астрономії періоду Ґ. Ґалілея. Протягом багатьох років був президентом Італійського астрономічного товариства. На честь науковця названо астероїд 9427 Ріґіні.

Ґульєльмо Ріґіні помер 29 травня 1978 р. у м. Арчетрі (Італія).