Рош Альбер Едуард

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Рош Альбер Едуард (17.X.1820 — 18.IV.1883)

Rosh

Французький астроном і математик Едуард Альбер Рош народився 17 жовтня 1820 р. у м. Монпельє, на півдні Франції. Зобувши (1844) вищу освіту в університеті Монпельє, до 1849 р. був у ньому викладачем (з 1849 р. — професор математики і астрономії). Упродовж 1849—1852 років працював на запрошення Франсуа Араґо в Паризькій обсерваторії. Потім повернувся до університету Монпельє, де очолив кафедру математики.

Галузь наукових інтересів Едуарда Роша — внутрішня будова і форми небесних тіл. Дослідив (1849—1851) фігури рівноваги рідких тіл, що обертаються, зважаючи не лише на внутрішні сили, а й зовнішні сили тяжіння. Установив (1849) значення найменшої відстані (її називають межею Роша) будь-якого супутника від центрального тіла, що залежить від маси і розмірів супутника. Ця величина — один з найважливіших критеріїв у космогонії. З його допомогою пояснив існування кілець Сатурна.

Вивчав атмосфери планет і комет. Задовго до відкриття тиску світла від Сонця розглянув (1859) форму кометних оболонок і правильно пояснив її. Критично розглянув (1873) космогонічну небулярну гіпотезу Лапласа, вперше застосувавши до неї математичний апарат (докладно вивчив процес утворення планет і супутників в рамках цієї гіпотези).

На честь науковця названо (окрім межі Роша) астероїд 38237 Рош.

Едуард Альбер Рош помер 8 квітня 1883 р. у Монпельє.