Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Сейферт Кінан Карл (11.II.1911 — 13.VI.1960)

 

Seifert 

Американський астроном Карл Кінан Сейферт народився 11 лютого 1911 р. у Клівленді (шт. Огайо). Закінчивши (1933) Гарвардський університет, до 1936 р. продовжував вивчення астрономії в Гарвардській обсерваторії під керівництвом Гарлоу Шеплі. Працював в обсерваторіях Мак-Доналд (1936—1940) і Маунт-Вілсон (1940—1942). Протягом 1942—1946 рр. викладав астрономію у технологічному інституті Кейза в Крівленді, а також працював в обсерваторії Ворнер і Свейзі. З 1946 р. — професор університету Вандербілта в Нашвіллі (шт. Теннессі). З 1953 р. — директор обсерваторії Артура Дж. Даєра цього університету.

 

Галузь наукових інтересів Карла Сейферта — зоряна астрономія, галактики. Виконав в обсерваторії Маунт-Вілсон докладні дослідження галактик в спектрах ядер яких є емісійні лінії (ці галактики згодом були названі сейфертівськими). Зовні вони не відрізняються від нормальних спіральних галактик, але в їхніх компактних ядрах відбуваються потужні процеси виділення енергії, що роблять ядро галактики потужним джерелом інфрачервоного й рентгенівського випромінювання та призводять до викидання з нього швидких потоків газу.

 

Протягом 1936—1940 рр. разом з Д. Поппером виміряв променеві швидкості, кольори та зоряні величини 118 слабких зір спектрального класу B і визначив відстані до них, їх абсолютні зоряні величини та відношення загального поглинання до селективного. Вивчав (1942—1946) функції світності зір Чумацького Шляху. Отримав (разом з Я. Нассау і С. Мак-Каскі) перші кольорові фотографії туманностей і зоряних спектрів. Керував будівництвом обсерваторії імені А. Даєра і створенням 24-дюймового телескопа, на якому згодом виконав багато фотоелектричних спостережень затемнюваних змінних зір.

 

На честь науковця названо (окрім типу галактик) кратер на Місяці, групу галактик (Секстет Сейферта) з сузір’я Змії.

 

Карл Кінан Сейферт помер (загинув в автокатастрофі) 13 червня 1960 р. у Нашвіллі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1