Сейферт Кінан Карл

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Сейферт Кінан Карл (11.II.1911 — 13.VI.1960)

Seifert

Американський астроном Карл Кінан Сейферт народився 11 лютого 1911 р. у Клівленді (шт. Огайо). Закінчивши (1933) Гарвардський університет, до 1936 р. продовжував вивчення астрономії в Гарвардській обсерваторії під керівництвом Гарлоу Шеплі. Працював в обсерваторіях Мак-Доналд (1936—1940) і Маунт-Вілсон (1940—1942). Протягом 1942—1946 рр. викладав астрономію у технологічному інституті Кейза в Крівленді, а також працював в обсерваторії Ворнер і Свейзі. З 1946 р. — професор університету Вандербілта в Нашвіллі (шт. Теннессі). З 1953 р. — директор обсерваторії Артура Дж. Даєра цього університету.

Галузь наукових інтересів Карла Сейферта — зоряна астрономія, галактики. Виконав в обсерваторії Маунт-Вілсон докладні дослідження галактик в спектрах ядер яких є емісійні лінії (ці галактики згодом були названі сейфертівськими). Зовні вони не відрізняються від нормальних спіральних галактик, але в їхніх компактних ядрах відбуваються потужні процеси виділення енергії, що роблять ядро галактики потужним джерелом інфрачервоного й рентгенівського випромінювання та призводять до викидання з нього швидких потоків газу.

Протягом 1936—1940 рр. разом з Д. Поппером виміряв променеві швидкості, кольори та зоряні величини 118 слабких зір спектрального класу B і визначив відстані до них, їх абсолютні зоряні величини та відношення загального поглинання до селективного. Вивчав (1942—1946) функції світності зір Чумацького Шляху. Отримав (разом з Я. Нассау і С. Мак-Каскі) перші кольорові фотографії туманностей і зоряних спектрів. Керував будівництвом обсерваторії імені А. Даєра і створенням 24-дюймового телескопа, на якому згодом виконав багато фотоелектричних спостережень затемнюваних змінних зір.

На честь науковця названо (окрім типу галактик) кратер на Місяці, групу галактик (Секстет Сейферта) з сузір’я Змії.

Карл Кінан Сейферт помер (загинув в автокатастрофі) 13 червня 1960 р. у Нашвіллі.