Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Сейферт Кінан Карл (11.II.1911 — 13.VI.1960)

 

Seifert 

Американський астроном Карл Кінан Сейферт народився 11 лютого 1911 р. у Клівленді (шт. Огайо). Закінчивши (1933) Гарвардський університет, до 1936 р. продовжував вивчення астрономії в Гарвардській обсерваторії під керівництвом Гарлоу Шеплі. Працював в обсерваторіях Мак-Доналд (1936—1940) і Маунт-Вілсон (1940—1942). Протягом 1942—1946 рр. викладав астрономію у технологічному інституті Кейза в Крівленді, а також працював в обсерваторії Ворнер і Свейзі. З 1946 р. — професор університету Вандербілта в Нашвіллі (шт. Теннессі). З 1953 р. — директор обсерваторії Артура Дж. Даєра цього університету.

 

Галузь наукових інтересів Карла Сейферта — зоряна астрономія, галактики. Виконав в обсерваторії Маунт-Вілсон докладні дослідження галактик в спектрах ядер яких є емісійні лінії (ці галактики згодом були названі сейфертівськими). Зовні вони не відрізняються від нормальних спіральних галактик, але в їхніх компактних ядрах відбуваються потужні процеси виділення енергії, що роблять ядро галактики потужним джерелом інфрачервоного й рентгенівського випромінювання та призводять до викидання з нього швидких потоків газу.

 

Протягом 1936—1940 рр. разом з Д. Поппером виміряв променеві швидкості, кольори та зоряні величини 118 слабких зір спектрального класу B і визначив відстані до них, їх абсолютні зоряні величини та відношення загального поглинання до селективного. Вивчав (1942—1946) функції світності зір Чумацького Шляху. Отримав (разом з Я. Нассау і С. Мак-Каскі) перші кольорові фотографії туманностей і зоряних спектрів. Керував будівництвом обсерваторії імені А. Даєра і створенням 24-дюймового телескопа, на якому згодом виконав багато фотоелектричних спостережень затемнюваних змінних зір.

 

На честь науковця названо (окрім типу галактик) кратер на Місяці, групу галактик (Секстет Сейферта) з сузір’я Змії.

 

Карл Кінан Сейферт помер (загинув в автокатастрофі) 13 червня 1960 р. у Нашвіллі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1