Стремґрен Даніель Георг Бенґт (21.I.1908 — 4.VII.1987)

Данський астроном Бенґт Георг Даніель Стремґрен (син Сванте Стремґрена) народився 21 січня 1908 р. у м. Ґетеборг (Швеція). Здобувши (1929) вищу освіту в Копенгаґенському університеті, став до роботи в Копенгаґенській обсерваторії (з 1940 р. — директор). Упродовж 1951—1957 рр. — директор Єркської обсерваторії і обсерваторії Мак-Доналд (США). У 1952—1957 роках також професор Чиказького університету. Протягом 1957—1967 рр. працював в Інституті перспективних досліджень Принстонського університету. З 1967 р. — професор астрофізики й директор обсерваторії Копенгаґенського університету.

Галузь наукових інтересів Бенґта Стремґрена — зорі, міжзоряне середовище. Побудував (1940) перші математичні моделі сонячної атмосфери. Одним з перших застосував результати ядерних досліджень до проблем зоряної еволюції (вивчив еволюцію зорі на ранніх стадіях вичерпання водню в її надрах і знайшов, що вона має зміщуватися від головної послідовності до гілки гігантів, а нахил еволюційного треку залежить від вмісту водню в зорі). Розвинув (1939, 1948) теорію іонізації водню в дифузних галактичних туманностях випромінюванням гарячих зір, занурених у ці туманності. Показав, що всередині різко обмежених зон навколо таких зір (сфер, або зон, Стремгрена) водень повністю іонізований, а поза ними він нейтральний. Розробив спектральну класифікацію зір (класів B — F) за результатами спостережень з вузькими світлофільтрами («система Стремгрена»).

У 1969—1975 рр. — президент Данської королівської академії наук. Генеральний секретар (1948—1952) і президент (1970—1973) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо Астероїд 1846 Бенґт.

Бенґт Георг Даніель Стремґрен помер 4 липня 1987 р. у Копенгаґені (Данія).