Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Стремґрен Даніель Георг Бенґт (21.I.1908 — 4.VII.1987)

 

Stremgren Bengt 

Данський астроном Бенґт Георг Даніель Стремґрен (син Сванте Стремґрена) народився 21 січня 1908 р. у м. Ґетеборг (Швеція). Здобувши (1929) вищу освіту в Копенгаґенському університеті, став до роботи в Копенгаґенській обсерваторії (з 1940 р. — директор). Упродовж 1951—1957 рр. — директор Єркської обсерваторії і обсерваторії Мак-Доналд (США). У 1952—1957 роках також професор Чиказького університету. Протягом 1957—1967 рр. працював в Інституті перспективних досліджень Принстонського університету. З 1967 р. — професор астрофізики й директор обсерваторії Копенгаґенського університету.

 

Галузь наукових інтересів Бенґта Стремґрена — зорі, міжзоряне середовище. Побудував (1940) перші математичні моделі сонячної атмосфери. Одним з перших застосував результати ядерних досліджень до проблем зоряної еволюції (вивчив еволюцію зорі на ранніх стадіях вичерпання водню в її надрах і знайшов, що вона має зміщуватися від головної послідовності до гілки гігантів, а нахил еволюційного треку залежить від вмісту водню в зорі). Розвинув (1939, 1948) теорію іонізації водню в дифузних галактичних туманностях випромінюванням гарячих зір, занурених у ці туманності. Показав, що всередині різко обмежених зон навколо таких зір (сфер, або зон, Стремгрена) водень повністю іонізований, а поза ними він нейтральний. Розробив спектральну класифікацію зір (класів BF) за результатами спостережень з вузькими світлофільтрами («система Стремгрена»).

 

У 1969—1975 рр. — президент Данської королівської академії наук. Генеральний секретар (1948—1952) і президент (1970—1973) Міжнародного астрономічного союзу. На честь науковця названо Астероїд 1846 Бенґт.

 

Бенґт Георг Даніель Стремґрен помер 4 липня 1987 р. у Копенгаґені (Данія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1