Стреттон Мерріан Джон Фредерик

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Стреттон Мерріан Джон Фредерик (16.X.1881 — 2.IX.1960)

Stretton

Англійський астроном Фредерик Джон Мерріан Стреттон народився 16 жовтня 1881 р. у м. Бірмінгемі. Здобувши (1904) освіту в Кіз-коледжі Кембриджського університету, викладав у цьому коледжі (очолював його з 1919 р.) математику й астрономію до 1928 р. З 1905 р. працював також в обсерваторії Кембриджського університету (заступник директора Обсерваторії сонячної фізики в Кембриджі в 1913—1914 роках). У 1928—1947 рр. — директор Обсерваторії сонячної фізики та професор астрономії Кембриджського університету.

Галузь наукових інтересів Фредерика Стреттона — Сонце, нові зорі. Опублікував (1939) разом з В. Меннінгом атлас спектру Нової Геркулеса 1934, складений на основі спектрограм, отриманих в різних обсерваторіях, — єдиний атлас, що відображає зміни спектру Нової упродовж тривалого часу. Вивчав інші нові зорі — Нову Персея 1901, Нову Ящірки 1910, Нову Близнюків 1912.

Упродовж 1926—1936 рр. п’ять разів був в експедиціях для спостереження сонячних затемнень. Отримав (під час спостережень затемнення Сонця у 1926 р.) разом з К. Девідсоном спектри хромосфери, які дозволили вперше ототожнити багато хромосферних ліній.

Генеральний секретар Міжнародного астрономічного союзу (1925—1935) і Міжнародної ради наукових союзів (1937—1952). Президент Кембриджського філософського товариства (1930—1931) і Лондонського королівського астрономічного товариства (1933—1935).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1560 Стреттонія.

Фредерик Джон Мерріан Стреттон помер 2 вересня 1960 р. у Кембриджі (Англія).