Нова (нова зоря) — явище дуже швидкого (1—100 діб) зростання блиску зорі на 7—15^m, а потім повільного, упродовж кількох років, повернення його до попередньої величини.

За час спалаху світність Н. зростає в 500—1 000 000 разів. Н. зоря випромінює енергію приблизно 10³⁸ Дж. Унаслідок спалаху зоря викидає зі своєї поверхні речовину, маса якої становить приблизно 10^-3—10^-4 маси Сонця. Ця речовина зі швидкістю до 1000 км/с розлітається в навколишній простір. Причиною появи Н. з. є обмін речовиною в тісних подвійних зоряних системах.