Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Міжзоряна комета 3І/Atlas змінила склад після наближення до Сонця

18 квітня 2026
Телескоп Subaru спостерігав міжзоряну комету 3I/ATLAS 7 січня 2026 року (UT), після того як вона здійснила  наближення до Сонця. Спостерігаючи кольори в комі навколо комети, астрономи могли оцінити співвідношення вуглекислого газу до води. Це співвідношення значно нижче, ніж те, що було зроблено з попередніх спостережень космічних телескопів. Ці результати свідчать, що хімія коми змінюється з часом і дають підказки щодо структури комети 3I/ATLAS.
Read more

Пошук інформації на порталі

 

Субботін Михайло Федорович (28.VI.1893 — 26.XII.1966)

 

Subbotin 

Російський радянський астроном Михайло Федорович Субботін народився 28 червня 1893 р. у м. Остроленка (нині Польща). Здобувши (1914) вищу освіту у Варшавському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. Протягом 1912—1915 рр. працював у Варшавському університеті. У 1915—1922 роках викладав у Донському політехнічному інституті. З 1922 р. до 1930 р. — директор Ташкентської обсерваторії і професор Середньоазіатського університету (в роки виконував роботу з організації Міжнародної широтної станції в Китабі). Протягом 1930—1960 рр. працював у Ленінградському університеті: завідувач кафедри астрономії (1930—1935), завідувач кафедри небесної механіки (з 1935 р.), декан математико-механічного факультету (1933—1941), директор обсерваторії університету (1934—1939). У 1931—1934 роках також очолював теоретичний сектор в Пулковській обсерваторії. З 1942 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР (у 1942—1964 рр. директор інституту).

 

Галузь наукових інтересів Михайла Субботіна — небесна механіка, теоретична астрономія. Засновник ленінградської школи небесних механіків (ініціював створення в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР відділу прикладної небесної механіки, який працював над завданнями запуску штучних супутників Землі). Удосконалив метод розв’язання рівнянь Ейлера—Ламберта для обчислення елементів орбіт, що дозволило застосувати метод на практиці. Модифікував метод уточнення орбіт за великою кількістю спостережень. Досліджував задачу двох тіл із змінними масами. Виконав роботи з астрометрії (розвинув ідею використання спостережень астероїдів для визначення орієнтації системи координат зоряного каталогу, а також запропонував методи визначення систематичних помилок зоряного каталогу).

 

Автор низки фундаментальних досліджень з історії астрономії. Був головним редактором «Астрономічного щорічника СРСР». Захоплювався живописом і досяг в цій справі рівня художника-професіонала. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1692 Субботіна.

 

Михайло Федорович Субботін помер 26 грудня 1966 р. у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1