Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

 

 

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

 

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Read more

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Пошук інформації на порталі

 

Субботін Михайло Федорович (28.VI.1893 — 26.XII.1966)

 

Subbotin 

Російський радянський астроном Михайло Федорович Субботін народився 28 червня 1893 р. у м. Остроленка (нині Польща). Здобувши (1914) вищу освіту у Варшавському університеті, був залишений в ньому для підготовки до професорського звання. Протягом 1912—1915 рр. працював у Варшавському університеті. У 1915—1922 роках викладав у Донському політехнічному інституті. З 1922 р. до 1930 р. — директор Ташкентської обсерваторії і професор Середньоазіатського університету (в роки виконував роботу з організації Міжнародної широтної станції в Китабі). Протягом 1930—1960 рр. працював у Ленінградському університеті: завідувач кафедри астрономії (1930—1935), завідувач кафедри небесної механіки (з 1935 р.), декан математико-механічного факультету (1933—1941), директор обсерваторії університету (1934—1939). У 1931—1934 роках також очолював теоретичний сектор в Пулковській обсерваторії. З 1942 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР (у 1942—1964 рр. директор інституту).

 

Галузь наукових інтересів Михайла Субботіна — небесна механіка, теоретична астрономія. Засновник ленінградської школи небесних механіків (ініціював створення в Інституті теоретичної астрономії АН СРСР відділу прикладної небесної механіки, який працював над завданнями запуску штучних супутників Землі). Удосконалив метод розв’язання рівнянь Ейлера—Ламберта для обчислення елементів орбіт, що дозволило застосувати метод на практиці. Модифікував метод уточнення орбіт за великою кількістю спостережень. Досліджував задачу двох тіл із змінними масами. Виконав роботи з астрометрії (розвинув ідею використання спостережень астероїдів для визначення орієнтації системи координат зоряного каталогу, а також запропонував методи визначення систематичних помилок зоряного каталогу).

 

Автор низки фундаментальних досліджень з історії астрономії. Був головним редактором «Астрономічного щорічника СРСР». Захоплювався живописом і досяг в цій справі рівня художника-професіонала. На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1692 Субботіна.

 

Михайло Федорович Субботін помер 26 грудня 1966 р. у Ленінграді (тепер м. Санкт-Петербург, Росія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1