Султанов Гаджибек Фараджуллайович

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Султанов Гаджибек Фараджуллайович (20.IX.1921 — 5.IX.2008)

Sultanov

Азербайджанський радянський астроном Гаджибек Фараджуллайович Султанов народився 20 вересня 1921 р. у селі Шаган (нині Хазарський район м. Баку). Здобув (1942) вищу освіту в Бакинському університеті. Протягом 1948—1951 років навчався в аспірантурі Московського університету. З 1953 р. керував роботами зі створення (вибір місця, проектування, встановлення 2-метрового телескопа) Шемахінської астрофізичної обсерваторії Академії наук Азербайджанської РСР. Упродовж 1956—1960 рр. очолював Сектор астрофізики АН АзРСР. У 1960—1981 роках — директор Шемахінської астрофізичної обсерваторії. З 1981 р. — керівник лабораторії небесної механіки й астрофізики Інституту космічних досліджень природних ресурсів АН АзРСР.

Галузь наукових інтересів Гаджибека Султанова — небесна механіка, космогонія Сонячної системи. Вивчав методами небесної механіки і математичної статистики походження, структуру та еволюцію головного поясу астероїдів. Виконав докладний аналіз гіпотези Генріха Ольберса про походження астероїдів унаслідок розпаду однієї планети й показав, що вона у своєму початковому варіанті не може пояснити розподіл астероїдів на окремі сімейства. Розвинув гіпотезу, згідно з якою кільце астероїдів утворилося в результаті послідовних розпадів нечисленних більших первинних тіл, що виникли на першому етапі еволюції протопланетної речовини.

Гаджибек Фараджуллайович Султанов помер (загинув при пожежі в будівлі управління Шемахінської обсерваторії) 5 вересня 2008 р. в Баку.