Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

 

 

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

 

З нагоди ювілею в ГАО 1517 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

 

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Чорну діру середньої маси виявлено в наймасивнішому кулястому скупченні Молочного Шляху

11 липня 2024

Вивчивши понад 500 зображень, отриманих за допомогою Космічного телескопа імені Габбла, астрономи знайшли докази існування чорної діри з масою 20 000 сонячних мас у центрі Омега Кентавра, кулястого скупчення, яке лежить в сузір’ї Кентавра на відстані 5430 парсек (17 710 світлових років) від Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Султанов Гаджибек Фараджуллайович (20.IX.1921 — 5.IX.2008)

 

Sultanov 

Азербайджанський радянський астроном Гаджибек Фараджуллайович Султанов народився 20 вересня 1921 р. у селі Шаган (нині Хазарський район м. Баку). Здобув (1942) вищу освіту в Бакинському університеті. Протягом 1948—1951 років навчався в аспірантурі Московського університету. З 1953 р. керував роботами зі створення (вибір місця, проектування, встановлення 2-метрового телескопа) Шемахінської астрофізичної обсерваторії Академії наук Азербайджанської РСР. Упродовж 1956—1960 рр. очолював Сектор астрофізики АН АзРСР. У 1960—1981 роках — директор Шемахінської астрофізичної обсерваторії. З 1981 р. — керівник лабораторії небесної механіки й астрофізики Інституту космічних досліджень природних ресурсів АН АзРСР.

 

Галузь наукових інтересів Гаджибека Султанова — небесна механіка, космогонія Сонячної системи. Вивчав методами небесної механіки і математичної статистики походження, структуру та еволюцію головного поясу астероїдів. Виконав докладний аналіз гіпотези Генріха Ольберса про походження астероїдів унаслідок розпаду однієї планети й показав, що вона у своєму початковому варіанті не може пояснити розподіл астероїдів на окремі сімейства. Розвинув гіпотезу, згідно з якою кільце астероїдів утворилося в результаті послідовних розпадів нечисленних більших первинних тіл, що виникли на першому етапі еволюції протопланетної речовини.

 

Гаджибек Фараджуллайович Султанов помер (загинув при пожежі в будівлі управління Шемахінської обсерваторії) 5 вересня 2008 р. в Баку.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1