Султанов Гаджибек Фараджуллайович

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Султанов Гаджибек Фараджуллайович (20.IX.1921 — 5.IX.2008)

Sultanov

Азербайджанський радянський астроном Гаджибек Фараджуллайович Султанов народився 20 вересня 1921 р. у селі Шаган (нині Хазарський район м. Баку). Здобув (1942) вищу освіту в Бакинському університеті. Протягом 1948—1951 років навчався в аспірантурі Московського університету. З 1953 р. керував роботами зі створення (вибір місця, проектування, встановлення 2-метрового телескопа) Шемахінської астрофізичної обсерваторії Академії наук Азербайджанської РСР. Упродовж 1956—1960 рр. очолював Сектор астрофізики АН АзРСР. У 1960—1981 роках — директор Шемахінської астрофізичної обсерваторії. З 1981 р. — керівник лабораторії небесної механіки й астрофізики Інституту космічних досліджень природних ресурсів АН АзРСР.

Галузь наукових інтересів Гаджибека Султанова — небесна механіка, космогонія Сонячної системи. Вивчав методами небесної механіки і математичної статистики походження, структуру та еволюцію головного поясу астероїдів. Виконав докладний аналіз гіпотези Генріха Ольберса про походження астероїдів унаслідок розпаду однієї планети й показав, що вона у своєму початковому варіанті не може пояснити розподіл астероїдів на окремі сімейства. Розвинув гіпотезу, згідно з якою кільце астероїдів утворилося в результаті послідовних розпадів нечисленних більших первинних тіл, що виникли на першому етапі еволюції протопланетної речовини.

Гаджибек Фараджуллайович Султанов помер (загинув при пожежі в будівлі управління Шемахінської обсерваторії) 5 вересня 2008 р. в Баку.