Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Султанов Гаджибек Фараджуллайович (20.IX.1921 — 5.IX.2008)

 

Sultanov 

Азербайджанський радянський астроном Гаджибек Фараджуллайович Султанов народився 20 вересня 1921 р. у селі Шаган (нині Хазарський район м. Баку). Здобув (1942) вищу освіту в Бакинському університеті. Протягом 1948—1951 років навчався в аспірантурі Московського університету. З 1953 р. керував роботами зі створення (вибір місця, проектування, встановлення 2-метрового телескопа) Шемахінської астрофізичної обсерваторії Академії наук Азербайджанської РСР. Упродовж 1956—1960 рр. очолював Сектор астрофізики АН АзРСР. У 1960—1981 роках — директор Шемахінської астрофізичної обсерваторії. З 1981 р. — керівник лабораторії небесної механіки й астрофізики Інституту космічних досліджень природних ресурсів АН АзРСР.

 

Галузь наукових інтересів Гаджибека Султанова — небесна механіка, космогонія Сонячної системи. Вивчав методами небесної механіки і математичної статистики походження, структуру та еволюцію головного поясу астероїдів. Виконав докладний аналіз гіпотези Генріха Ольберса про походження астероїдів унаслідок розпаду однієї планети й показав, що вона у своєму початковому варіанті не може пояснити розподіл астероїдів на окремі сімейства. Розвинув гіпотезу, згідно з якою кільце астероїдів утворилося в результаті послідовних розпадів нечисленних більших первинних тіл, що виникли на першому етапі еволюції протопланетної речовини.

 

Гаджибек Фараджуллайович Султанов помер (загинув при пожежі в будівлі управління Шемахінської обсерваторії) 5 вересня 2008 р. в Баку.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1