Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Ольберс Маттеус Вільгельм Генріх (11.X.1758 — 2.V.1840)

           

Olbers 

Німецький астроном Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс народився 11 жовтня 1758 р. у м. Арберген (поблизу Бремена). Здобув фах лікаря в Ґеттінґенському університеті й мав лікарську практику в Берліні. Там же побудував власну обсерваторію.

 

Галузь наукових інтересів Генріха Ольберса — спостереження комет і обчислення їх орбіт. Відкрив сім нових комет (одну з них, відкриту 1815 р., названо його ім’ям). Розробив (1797) спосіб визначення параболічної орбіти комети за трьома спостереженнями. Виявив (1802) на підставі обчислень Карла Ґаусса першу малу планету (астероїд) Цереру, втрачену незабаром після її відкриття 1801 р. Відкрив другу (1802) й четверту (1807) малі планети — Палладу й Весту. Запропонував гіпотезу про походження астероїдів внаслідок руйнування планети Фаетон, що оберталася між орбітами Марса і Юпітера.

 

Висловив (1811) припущення, що поява хвостів у комет спричинена відштовхувальною силою Сонця. Встановив (1837) періодичність метеорного потоку Леонід. Сформулював (1826) фотометричний парадокс, що отримав назву парадоксу Шезо—Ольберса (Жан Філіп де Шезо — швейцарський астроном, який висловив аналогічну ідею ще 1744 року). Вказав (1826) на можливість поглинання світла в міжзоряному просторі.

 

На честь науковця названо (окрім комети) кратер на Місяці, астероїд 1002 Ольберс, ділянка на поверхні Вести.

 

Генріх Вільгельм Маттеус Ольберс помер 2 травня 1840 р. у Бремені.

 

Докладніше про Вільгельма Ольберса

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1