Цераський Вітольд Карлович (9.V.1849 — 29.V.1925)

Російський астроном Вітольд Карлович Цераський народився 9 травня 1849 р у м. Слуцьк (нині Білорусь). Астрономією цікавився з дитячих років (цей інтерес пробудила яскрава комета Донаті на небі Землі в 1858 році). Навчаючись в гімназії виконав свої перші астрономічні спостереження за допомогою невеликої підзорної труби фізичного кабінету. Здобувши (1871) вищу освіту в Московському університеті, став до роботи в університетській обсерваторії (спершу понадштатний асистент, потім астроном-спостерігач). Упродовж 1883—1911 рр. — викладач Московського університету (з 1888 р. — професор) і завідувач (1890— 1916) університетської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Вітольда Цераського — астрофотографія, астрофотометрія (засновник московської школи астрофотометрії). Відкрив (1885) сріблясті хмари, спостерігав їх протягом 1885—1892 років і визначив їхню середню висоту. Побудував (1887) фотометр з допомогою якого визначив зоряні величини і уклав каталоги зір з довкола полярної ділянки небесної сфери. Уперше встановив (1895) на основі дослідів з плавленням металів у фокусі увігнутого дзеркала нижню межу температури Сонця (3500°С).

Разом зі своєю дружиною Лідією (також астрономом) організував (1895) у Московській обсерваторії на сконструйованому ним короткофокусному ширококутному астрографі систематичні пошуки і вивчення змінних зір фотографічним методом. Запропонував аналітичний спосіб визначення координат метеорного радіанта і метод визначення кутової швидкості метеорів. Удосконалив кілька астрономічних приладів.

Активно (виступав з публічними лекціями, писав науково-популярні статті) популяризував астрономію. На честь науковця названо астероїд 807 Цераскія.

Вітольд Карлович Цераський помер 29 травня 1925 р. у Москві (Росія).

Докладніше про Вітольда Цераського