Астапович Ігор Станіславович

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Астапович Ігор Станіславович (11.І.1908 — 2.І.1976)

Astapovych

Доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Станіславович Астапович народився 11 січня 1908 р. у м. Вовчанськ (нині Харківська область). Здобувши (1930) вищу освіту в Ленінградському університеті, протягом 1931—1932 очолював магнітометричну експедицію Інституту прикладної геофізики на території Східного Сибіру. Упродовж 1932―1933 років був директором Таджицької обсерваторії (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1934—1941 рр. працював у Державному астрономічному інституті ім. П. Штернберга в Москві. З 1942 р. до 1959 р. — у фізико-технічному інституті Туркменського філіалу академії наук СРСР (з 1951 — АН Туркменської РСР), де заснував (1946) Ашгабадську астрофізичну лабораторію і організував будівництво обсерваторії поблизу Ашгабада. Протягом 1959—1960 років був завідувачем відділу Астрономічної обсерваторії Одеського університету. У 1960—1973 рр. працював (з 1966 р. — професор) у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка.

Галузь наукових інтересів І.С. Астаповича — метеори. Зібрав упродовж 1942—1959 рр. унікальний архів спостережень 40 тисяч метеорів. На підставі фотографічних спостережень сріблястих хмар і візуальних визначень дрейфу метеорних слідів дійшов висновку про закономірний характер повітряної циркуляції в нижній термосфері.

Разом зі співробітниками Інституту теоретичної астрономії АН СРСР проаналізував умови видимості метеорного потоку Леонід, а також зміну елементів метеорних орбіт у період 1866—2000 рр. під впливом планетних збурень. Це дозволило передбачити з високою точністю момент максимуму активності Леонід при проходженні найщільнішої частини рою поблизу Землі в 1966 р., а також з’ясувати умови подальших зустрічей рою із Землею аж до 2000 року.

На підставі власних спостережень противосяяння (слабосвітних розмитих плям на ділянці неба, протилежній Сонцю) встановив, що його яскравість змінюється синхронно із спалахами яскравості полярного сяйва, і зробив висновок про газову природу противосяяння. Визначив добовий паралакс противосяяння і відстань від Землі до скупчення газу, яке його породжує.

Уперше докладно вивчив (завдяки малій широті Ашгабада) метеорні потоки, орбіти яких мало нахилені до площини екліптики.

Низку робіт присвятив історії дослідження метеорних явищ в Росії, Західній Європі і Китаї. Автор книги «Метеорні явища в атмосфері Землі» (1958).

Ігор Станіславович Астапович помер 2 січня 1976 р. у Києві.

Докладніше про Ігоря Астаповича