Астапович Ігор Станіславович

Останні новини

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Астрономи вперше виявили диск навколо зорі в іншій галактиці

29 листопада 2023

Астрономи виявили диск навколо молодої зорі у Великій Магеллановій Хмарі, галактиці, сусідній з нашою. Це вперше, коли такий диск, ідентичний тим, з яких утворюються планети в Молочному Шляху, знайдено за межами нашої галактики. Нові спостереження дали змогу побачити масивну молоду зорю, яка зростає та накопичує речовину з довкілля і утворює диск, що обертається. Відкриття зроблено за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) у Чилі, яку на умовах партнерства використовують науковці Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO).

Докладніше:

Астапович Ігор Станіславович (11.І.1908 — 2.І.1976)

Astapovych

Доктор фізико-математичних наук, професор Ігор Станіславович Астапович народився 11 січня 1908 р. у м. Вовчанськ (нині Харківська область). Здобувши (1930) вищу освіту в Ленінградському університеті, протягом 1931—1932 очолював магнітометричну експедицію Інституту прикладної геофізики на території Східного Сибіру. Упродовж 1932―1933 років був директором Таджицької обсерваторії (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1934—1941 рр. працював у Державному астрономічному інституті ім. П. Штернберга в Москві. З 1942 р. до 1959 р. — у фізико-технічному інституті Туркменського філіалу академії наук СРСР (з 1951 — АН Туркменської РСР), де заснував (1946) Ашгабадську астрофізичну лабораторію і організував будівництво обсерваторії поблизу Ашгабада. Протягом 1959—1960 років був завідувачем відділу Астрономічної обсерваторії Одеського університету. У 1960—1973 рр. працював (з 1966 р. — професор) у Київському університеті ім. Т.Г. Шевченка.

Галузь наукових інтересів І.С. Астаповича — метеори. Зібрав упродовж 1942—1959 рр. унікальний архів спостережень 40 тисяч метеорів. На підставі фотографічних спостережень сріблястих хмар і візуальних визначень дрейфу метеорних слідів дійшов висновку про закономірний характер повітряної циркуляції в нижній термосфері.

Разом зі співробітниками Інституту теоретичної астрономії АН СРСР проаналізував умови видимості метеорного потоку Леонід, а також зміну елементів метеорних орбіт у період 1866—2000 рр. під впливом планетних збурень. Це дозволило передбачити з високою точністю момент максимуму активності Леонід при проходженні найщільнішої частини рою поблизу Землі в 1966 р., а також з’ясувати умови подальших зустрічей рою із Землею аж до 2000 року.

На підставі власних спостережень противосяяння (слабосвітних розмитих плям на ділянці неба, протилежній Сонцю) встановив, що його яскравість змінюється синхронно із спалахами яскравості полярного сяйва, і зробив висновок про газову природу противосяяння. Визначив добовий паралакс противосяяння і відстань від Землі до скупчення газу, яке його породжує.

Уперше докладно вивчив (завдяки малій широті Ашгабада) метеорні потоки, орбіти яких мало нахилені до площини екліптики.

Низку робіт присвятив історії дослідження метеорних явищ в Росії, Західній Європі і Китаї. Автор книги «Метеорні явища в атмосфері Землі» (1958).

Ігор Станіславович Астапович помер 2 січня 1976 р. у Києві.

Докладніше про Ігоря Астаповича