Бобровников Микола Федорович

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Бобровников Микола Федорович (29.IV.1896 — 21.ІІІ.1988)

Bobrovnykov

Доктор астрономії Микола Федорович Бобровников народився 29 квітня 1896 р. у м. Старобільськ (нині Луганська область). Вищу освіту здобував у Гірничому інституті (Петроград, Росія) та Харківському університеті. Після еміграції (1920) навчався у Празькому Російському інституті, а з 1924 р. в США у Чиказькому університеті.

Захистивши (1927) докторську дисертацію, став до роботи в Єркській обсерваторії асистентом, а потім був відряджений до Лікської обсерваторії. З 1930 р. працював в університеті штату Огайо, очолював астрономічну обсерваторію Перкінс.

Галузь наукових інтересів М. Ф. Бобровникова — комети, астероїди. З метою вивчення комет зібрав 4500 фотометричних спостережень 45 комет. У 1942 р. опублікував підсумкову статтю «Фізична теорія комет у світлі спектроскопічних даних». Ця робота стала основою фізичної теорії комет. З’ясував, що на відміну від комет астероїди світяться відбитим світлом Сонця. Опублікував (1967) статтю «Дотелескопічна топографія Місяця», в якій розглянув погляди давніх та середньовічних астрономів на природу супутника Землі.

Микола Федорович Бобровников помер 21 березня 1988 р. в Берклі (США).