Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Кулясті скупчення з часом еволюціонують цікавими способами

30 листопада 2024

 

Кулясті зоряні скупчення — це одні з найдавніших об’єктів у Всесвіті. Ранній Всесвіт був наповнений карликовими галактиками, і цілком можливо, що кулясті скупчення є залишками цих стародавніх реліктів. Аналіз зір у скупченнях показує, що їхній вік становить 12—13 мільярдів років. У нещодавно опублікованій статті показано: кулясті скупчення є домівкою для двох різних типів зір — первісних з нормальним хімічним складом і тих, що мають незвичайно велику кількість важких елементів.

Докладніше:

Штучний інтелект і астрономія: нейронні мережі моделюють спостереження Сонця

26 листопада 2024

 

Дослідження астрономів і комп’ютерників з Інституту астрономії (Institute for Astronomy, IfA) Гавайського університету можуть кардинально змінити наше розуміння Сонця. Дослідження, яке є частиною проєкту «SPIn4D», поєднує передову сонячну астрономію з передовою інформатикою для аналізу даних найбільшого в світі наземного сонячного телескопа на вершині Галеакала (острів Мауї).

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Дзюбенко Микола Іванович (29.X.1933 — 9.XI.2004)

 

Dziubenko

 

Доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Дзюбенко народився 29 жовтня 1933 р. у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Здобувши (1956) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, протягом 1956—1960 рр. працював в Арктиці, де спостерігав полярні сяйва. З 1960 р. працював у Київському університеті (викладав на кафедрі астрономії та виконував наукову роботу).

 

Галузь наукових інтересів М.І. Дзюбенка — фізика геліосфери та сонячно-земних зв’язків, вплив геофізичних факторів на стан верхніх шарів земної атмосфери, природні та штучні полярні сяйва. Отримав нові дані про тонку структуру та динаміку сонячної корони й полярних сяйв. Відкрив залежність полярних сяйв від змін іоносфери та на землетруси.

 

Учасник численних експедицій Київського університету в райони Крайньої Півночі для дослідження полярних сяйв. Один з ініціаторів використання для їх спостережень телевізійної техніки. Учасник 11 експедицій Київського університету в різні куточки земної кулі для спостережень затемнень Сонця (найдосвідченіший вітчизняний спостерігач цього явища).

 

Один з ідеологів організації, виконання спостережень й обробки результатів космічних експериментів: «Зірниця-1» (1973), «Зірниця-2», «Спалах» (1975), радянсько-французького експерименту «Аракс» (1974—1975) та інших.

 

Автор навчальних посібників «Вступ до фізики навколоземного середовища» (1994), «Фізика геліосфери» (2001) та підручників «Вступ до фізики навколишнього середовища», «Фізика геліосфери».

 

Микола Іванович Дзюбенко помер 9 листопада 2004 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1