Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

 

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Дзюбенко Микола Іванович (29.X.1933 — 9.XI.2004)

 

Dziubenko

 

Доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Дзюбенко народився 29 жовтня 1933 р. у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Здобувши (1956) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, протягом 1956—1960 рр. працював в Арктиці, де спостерігав полярні сяйва. З 1960 р. працював у Київському університеті (викладав на кафедрі астрономії та виконував наукову роботу).

 

Галузь наукових інтересів М.І. Дзюбенка — фізика геліосфери та сонячно-земних зв’язків, вплив геофізичних факторів на стан верхніх шарів земної атмосфери, природні та штучні полярні сяйва. Отримав нові дані про тонку структуру та динаміку сонячної корони й полярних сяйв. Відкрив залежність полярних сяйв від змін іоносфери та на землетруси.

 

Учасник численних експедицій Київського університету в райони Крайньої Півночі для дослідження полярних сяйв. Один з ініціаторів використання для їх спостережень телевізійної техніки. Учасник 11 експедицій Київського університету в різні куточки земної кулі для спостережень затемнень Сонця (найдосвідченіший вітчизняний спостерігач цього явища).

 

Один з ідеологів організації, виконання спостережень й обробки результатів космічних експериментів: «Зірниця-1» (1973), «Зірниця-2», «Спалах» (1975), радянсько-французького експерименту «Аракс» (1974—1975) та інших.

 

Автор навчальних посібників «Вступ до фізики навколоземного середовища» (1994), «Фізика геліосфери» (2001) та підручників «Вступ до фізики навколишнього середовища», «Фізика геліосфери».

 

Микола Іванович Дзюбенко помер 9 листопада 2004 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1