Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA

18 червня 2025

Команда астрономів зробила новаторське відкриття, виявивши молекулярну активність у кометі C/2014 UN271 (Бернардінеллі-Бернштейн) — найбільшій і другій за активністю кометі, яку коли-небудь спостерігали з Хмари Оорта. Використовуючи потужний Великий міліметровий/субміліметровий масив Атакама (ALMA) у Чилі, дослідники спостерігали цю гігантську комету, коли вона перебувала більш ніж на півдорозі до Нептуна, на вражаючій відстані, що в 16,6 разів перевищує відстань між Сонцем і Землею.

C/2014 UN271 – справжній велетень, розмір якого становить майже 140 км (85 миль), що більш ніж у 10 разів перевищує розмір більшості відомих комет. Досі мало що було відомо про те, як поводяться такі холодні, далекі об'єкти. Нові спостереження виявили складні та еволюціонуючі струмені чадного газу, що вивергаються з ядра комети, що є першим прямим доказом того, що зумовлює її активність так далеко від Сонця.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Дзюбенко Микола Іванович (29.X.1933 — 9.XI.2004)

 

Dziubenko

 

Доктор фізико-математичних наук, професор Микола Іванович Дзюбенко народився 29 жовтня 1933 р. у с. Трипілля Обухівського району Київської області. Здобувши (1956) вищу освіту в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка, протягом 1956—1960 рр. працював в Арктиці, де спостерігав полярні сяйва. З 1960 р. працював у Київському університеті (викладав на кафедрі астрономії та виконував наукову роботу).

 

Галузь наукових інтересів М.І. Дзюбенка — фізика геліосфери та сонячно-земних зв’язків, вплив геофізичних факторів на стан верхніх шарів земної атмосфери, природні та штучні полярні сяйва. Отримав нові дані про тонку структуру та динаміку сонячної корони й полярних сяйв. Відкрив залежність полярних сяйв від змін іоносфери та на землетруси.

 

Учасник численних експедицій Київського університету в райони Крайньої Півночі для дослідження полярних сяйв. Один з ініціаторів використання для їх спостережень телевізійної техніки. Учасник 11 експедицій Київського університету в різні куточки земної кулі для спостережень затемнень Сонця (найдосвідченіший вітчизняний спостерігач цього явища).

 

Один з ідеологів організації, виконання спостережень й обробки результатів космічних експериментів: «Зірниця-1» (1973), «Зірниця-2», «Спалах» (1975), радянсько-французького експерименту «Аракс» (1974—1975) та інших.

 

Автор навчальних посібників «Вступ до фізики навколоземного середовища» (1994), «Фізика геліосфери» (2001) та підручників «Вступ до фізики навколишнього середовища», «Фізика геліосфери».

 

Микола Іванович Дзюбенко помер 9 листопада 2004 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1