Федоров Євген Павлович (26.VI.1909 — 08.XI.1986)
Академік АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Євген Павлович Федоров народився 26 червня 1909 р. в Іркутську. Здобувши (1937) вищу освіту в Іркутському університеті, працював у ньому асистентом, старшим викладачем, директором астрономічної обсерваторії. Учасник (1941—1944) Другої світової війни. Протягом 1944—1947 рр. — аспірант Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН СРСР у Пулково під керівництвом О.Я. Орлова, а впродовж 1947—1959 рр. — старший науковий співробітник, учений секретар Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР. З 1959 р. працював у ГАО АН УРСР — директор (1959—1973), завідувач відділу фундаментальної астрометрії (1973—1979), науковий консультант — з 1979 р.
Галузь наукових інтересів Є.П. Федорова — астрометрія, теоретичні й практичні питання обертання Землі. Фахівець світового рівня з проблеми руху полюсів Землі. Разом з учнями розробив нові методи аналізу даних широтних спостережень і застосував їх під час оброблення великого масиву даних міжнародних широтних спостережень при визначенні координат полюса майже за сто років. Зазначену систему координат назвали «київською системою координат».
Автор монографії «Нутация и вынужденное движение полюсов Земли по данным широтных наблюдений» (1958).
У 1955—1961 рр. — президент Комісії №19 «Змінність широт» Міжнародного астрономічного союзу. Лауреат (1983) Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.
На честь науковця названо астероїд 7628 Evgenifedorov. Президія НАН України встановила (2000) премію ім. Є.П. Федорова за досягнення в галузі астрономії.
Євген Павлович Федоров помер 8 листопада 1986 р. у Києві.
Докладніше про Євгена Федорова:
