Федоров Євген Павлович

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Федоров Євген Павлович (26.VI.1909 — 08.XI.1986)

Fedorov E P

Академік АН УРСР, доктор фізико-математичних наук Євген Павлович Федоров народився 26 червня 1909 р. в Іркутську. Здобувши (1937) вищу освіту в Іркутському університеті, працював у ньому асистентом, старшим викладачем, директором астрономічної обсерваторії. Учасник (1941—1944) Другої світової війни. Протягом 1944—1947 рр. — аспірант Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) АН СРСР у Пулково під керівництвом О.Я. Орлова, а впродовж 1947—1959 рр. — старший науковий співробітник, учений секретар Полтавської гравіметричної обсерваторії АН УРСР. З 1959 р. працював у ГАО АН УРСР — директор (1959—1973), завідувач відділу фундаментальної астрометрії (1973—1979), науковий консультант — з 1979 р.

Галузь наукових інтересів Є.П. Федорова — астрометрія, теоретичні й практичні питання обертання Землі. Фахівець світового рівня з проблеми руху полюсів Землі. Разом з учнями розробив нові методи аналізу даних широтних спостережень і застосував їх під час оброблення великого масиву даних міжнародних широтних спостережень при визначенні координат полюса майже за сто років. Зазначену систему координат назвали «київською системою координат».

Автор монографії «Нутация и вынужденное движение полюсов Земли по данным широтных наблюдений» (1958).

У 1955—1961 рр. — президент Комісії №19 «Змінність широт» Міжнародного астрономічного союзу. Лауреат (1983) Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.

На честь науковця названо астероїд 7628 Evgenifedorov. Президія НАН України встановила (2000) премію ім. Є.П. Федорова за досягнення в галузі астрономії.

Євген Павлович Федоров помер 8 листопада 1986 р. у Києві.

Докладніше про Євгена Федорова:

А. О. Корсунь. Його паралелі та меридіани. До 100-річчя від дня народження академіка Є. П. Федорова (26.06.1909 — 8.11.1986)