Гаврилов Ігор Володимирович

Останні новини

Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA

18 червня 2025

Команда астрономів зробила новаторське відкриття, виявивши молекулярну активність у кометі C/2014 UN271 (Бернардінеллі-Бернштейн) — найбільшій і другій за активністю кометі, яку коли-небудь спостерігали з Хмари Оорта. Використовуючи потужний Великий міліметровий/субміліметровий масив Атакама (ALMA) у Чилі, дослідники спостерігали цю гігантську комету, коли вона перебувала більш ніж на півдорозі до Нептуна, на вражаючій відстані, що в 16,6 разів перевищує відстань між Сонцем і Землею.

C/2014 UN271 – справжній велетень, розмір якого становить майже 140 км (85 миль), що більш ніж у 10 разів перевищує розмір більшості відомих комет. Досі мало що було відомо про те, як поводяться такі холодні, далекі об'єкти. Нові спостереження виявили складні та еволюціонуючі струмені чадного газу, що вивергаються з ядра комети, що є першим прямим доказом того, що зумовлює її активність так далеко від Сонця.

Гаврилов Ігор Володимирович (17.V.1928 — 19.X.1982)

Havrylov

Доктор фізико-математичних наук Ігор Володимирович Гаврилов народився 17 травня 1928 р. у с. Рубежевичі Барановицької області (нині Брестська область, Білорусь). Вищу освіту здобув (1952) на астрономічному відділенні фізико-математичного факультету Вільнюського університету. У 1953 р. викладав математику й фізику в середній школі литовського міста Ново-Вільня. З січня 1954 р. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР, обіймаючи посади від наукового співробітника до завідувача відділу фотографічної астрометрії (1976—1982).

Галузь наукових інтересів І.В. Гаврилова — селенодезія та фотографічна астрометрія. Основні роботи пов’язані зі створенням на місячній поверхні мережі селенодезичних опорних точок, що дають змогу закріпити в тілі Місяця селенодезичну координатну систему, яка є математичною основою для складання карт місячної поверхні. Її також використовують для вивчення геометричної й динамічної фігури Місяця.

Автор монографії «Фигура и размеры Луны по астрономическим наблюдениям» (1969) та колективної праці «Сводная система селенодезических координат 4900 точек лунной поверхности» (1977).

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983 р., посмертно). На честь науковця названо кратер на зворотному боці Місяця.

Ігор Володимирович Гаврилов помер 19 жовтня 1982 р. у Києві.

Докладніше про Ігоря Гаврилова:

Кислюк В. С. Дослідник фігури Місяця (до 80-річчя від дня народження І. В. Гаврилова)