Гаврилов Ігор Володимирович

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Гаврилов Ігор Володимирович (17.V.1928 — 19.X.1982)

Havrylov

Доктор фізико-математичних наук Ігор Володимирович Гаврилов народився 17 травня 1928 р. у с. Рубежевичі Барановицької області (нині Брестська область, Білорусь). Вищу освіту здобув (1952) на астрономічному відділенні фізико-математичного факультету Вільнюського університету. У 1953 р. викладав математику й фізику в середній школі литовського міста Ново-Вільня. З січня 1954 р. працював у Головній астрономічній обсерваторії АН УРСР, обіймаючи посади від наукового співробітника до завідувача відділу фотографічної астрометрії (1976—1982).

Галузь наукових інтересів І.В. Гаврилова — селенодезія та фотографічна астрометрія. Основні роботи пов’язані зі створенням на місячній поверхні мережі селенодезичних опорних точок, що дають змогу закріпити в тілі Місяця селенодезичну координатну систему, яка є математичною основою для складання карт місячної поверхні. Її також використовують для вивчення геометричної й динамічної фігури Місяця.

Автор монографії «Фигура и размеры Луны по астрономическим наблюдениям» (1969) та колективної праці «Сводная система селенодезических координат 4900 точек лунной поверхности» (1977).

Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1983 р., посмертно). На честь науковця названо кратер на зворотному боці Місяця.

Ігор Володимирович Гаврилов помер 19 жовтня 1982 р. у Києві.

Докладніше про Ігоря Гаврилова:

Кислюк В. С. Дослідник фігури Місяця (до 80-річчя від дня народження І. В. Гаврилова)