Хандриков Митрофан Федорович

Останні новини

Астрономи виявили білого карлика, що спалює гелій

25 березня 2023

Зоря білий карлик може вибухнути як наднова, коли її маса перевищить межу приблизно в 1,4 маси Сонця. Наукова група, до якої входили науковці з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Ґархінзі та Боннського університету, знайшла подвійну зоряну систему, в якій речовина перетікає на білого карлика від його супутника.

Систему виявили завдяки яскравому, так званому надм’якому рентгенівському випромінюванню (super-soft X-rays), яке виникає через ядерний синтез газу, що накопичився біля поверхні білого карлика. Незвичайність цього джерела полягає в тому, що перетікає і горить гелій, а не водень. Виміряна яскравість свідчить про те, що маса білого карлика зростає повільніше, ніж раніше вважали астрономи. Це може допомогти зрозуміти кількість наднових, спричинених вибухом білих карликів. Результати досліджень оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Хандриков Митрофан Федорович (13.I.1837 — 07.VIII.1915)

Khandrykov

Член-кореспондент Петербурзької академії наук, доктор астрономії, професор Митрофан Федорович Хандриков народився 14 січня 1837 р. в Москві. Здобувши (1858) вищу освіту на фізико-математичному факультеті Московського університету, залишився в ньому (1858—1861) для підготовки до професорського звання. У 1862—1869 рр. — співробітник Московської астрономічної обсерваторії. Протягом 1870—1907 рр. — професор астрономії Київського університету та директор (1870—1901) обсерваторії цього університету.

Галузь наукових інтересів М.Ф. Хандрикова — теоретична і практична астрономія, геодезія. Запропонував нові методи визначення елементів орбіт планет і комет. Започаткував систематичні спостереження в Київській астрономічній обсерваторії з метою визначення координат небесних світил.

Автор підручників і посібників: «Загальна теорія збурень» (1871), «Нарис теоретичної астрономії» (1886), «Курс сферичної астрономії» (1889), «Теорія фігури Землі» (1900) тощо.

Митрофан Федорович Хандриков помер 7 серпня 1915 р. у Києві.