Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Найбільша комета хмари Оорта, розкриває свої таємниці за допомогою потужного радіотелескопа ALMA

18 червня 2025

Команда астрономів зробила новаторське відкриття, виявивши молекулярну активність у кометі C/2014 UN271 (Бернардінеллі-Бернштейн) — найбільшій і другій за активністю кометі, яку коли-небудь спостерігали з Хмари Оорта. Використовуючи потужний Великий міліметровий/субміліметровий масив Атакама (ALMA) у Чилі, дослідники спостерігали цю гігантську комету, коли вона перебувала більш ніж на півдорозі до Нептуна, на вражаючій відстані, що в 16,6 разів перевищує відстань між Сонцем і Землею.

C/2014 UN271 – справжній велетень, розмір якого становить майже 140 км (85 миль), що більш ніж у 10 разів перевищує розмір більшості відомих комет. Досі мало що було відомо про те, як поводяться такі холодні, далекі об'єкти. Нові спостереження виявили складні та еволюціонуючі струмені чадного газу, що вивергаються з ядра комети, що є першим прямим доказом того, що зумовлює її активність так далеко від Сонця.

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Хандриков Митрофан Федорович (13.I.1837 — 07.VIII.1915)

 

Khandrykov 

 

Член-кореспондент Петербурзької академії наук, доктор астрономії, професор Митрофан Федорович Хандриков народився 14 січня 1837 р. в Москві. Здобувши (1858) вищу освіту на фізико-математичному факультеті Московського університету, залишився в ньому (1858—1861) для підготовки до професорського звання. У 1862—1869 рр. — співробітник Московської астрономічної обсерваторії. Протягом 1870—1907 рр. — професор астрономії Київського університету та директор (1870—1901) обсерваторії цього університету.

 

Галузь наукових інтересів М.Ф. Хандрикова — теоретична і практична астрономія, геодезія. Запропонував нові методи визначення елементів орбіт планет і комет. Започаткував систематичні спостереження в Київській астрономічній обсерваторії з метою визначення координат небесних світил.

 

Автор підручників і посібників: «Загальна теорія збурень» (1871), «Нарис теоретичної астрономії» (1886), «Курс сферичної астрономії» (1889), «Теорія фігури Землі» (1900) тощо.

 

Митрофан Федорович Хандриков помер 7 серпня 1915 р. у Києві.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1