Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Виявлено першу зоряну систему, яка в майбутньому спричинить явище кілонової

01 лютого 2023

Астрономи за допомогою 1,5-метрового телескопа SMARTS відкрили подвійну зоряну систему, що є однією-єдиною серед десяти мільярдів зір.

 

 

Астрономи, використавши  спостережні дані від 1,5-метрового телескопа SMARTS Міжамериканської обсерваторії Серро Тололо (CerroTololoInter-American Observatory, CTIO), що працює за програмою NOIRLab (National Optical-Infrared Astronomy Research Laboratory) Національного наукового фонду США, уперше підтвердили виявлення зоряної системи, яка одного дня утворить кілонову — надпотужний вибух, спричинений злиттям нейтронних зір. Ці системи так феноменально рідкісні, що, як вважають науковці, існує лише близько 10 таких систем у всьому Молочному Шляху.

Докладніше:

Чи сильно відрізнялися галактики в ранньому Всесвіті від нинішніх?

27 січня 2023

Астрономи, які працюють з радіотелескопом у напівпустелі Кару в Південній Африці, «на порозі» виявлення «космічного світанку» — епохи після Великого Вибуху, коли спалахнули перші зорі та почали «квітнути» галактики.

 

 

У статті, яку взяв для публікації The Astrophysical Journal, наукова група Hydrogen Epoch of Reionization Array (HERA) повідомляє, що вона подвоїла чутливість цього масиву радіоантен. Він і так був найчутливішим радіотелескопом у світі, призначеним для дослідження цього унікального періоду в історія Всесвіту.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Шульман Леонід Маркович (23.XII.1936 — 05.X.2007)

 

Shulman 

Доктор фізико-математичних наук Леонід Маркович Шульман народився 23 грудня 1936 р. у Києві. Вищу освіту здобув (1959) на фізичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1958—1961 рр. працював лектором у Київському планетарії. Протягом 1961—1962 рр. — науковий співробітник Астрономічної обсерваторії Київського університету. Упродовж 1962—2007 рр. — у Головній астрономічній обсерваторії НАН України (аспірант, науковий співробітник, завідувач відділу експериментальної астрофізики у 1986—1994 роках, головний науковий співробітник).

 

Галузь наукових інтересів Л.М. Шульмана — фізика комет. Розробляв теорії кометного ядра та нейтральної атмосфери. Упровадив у фізику комет кілька принципово нових ідей та уявлень (наприклад, механізм утворення складних органічних сполук у ядрах комет через радіаційну полімеризацію під дією космічних променів, дифузійну модель плазмового хвоста комети, механізм активності комет на великих відстанях від Сонця тощо). Разом з Г.К. Назарчук відкрив (1985) люмінесценцію кометного пилу.

 

Автор монографій: «Динамика кометных атмосфер. Нейтральный газ» (1972), «Поверхностная фотометрия комет» (1977), «Ядра комет» (1987).

 

Активно провадив педагогічну діяльність і популяризацію науки. Багато уваги приділяв також громадсько-політичній діяльності.

 

Лауреат премій ім. Ф.О. Бредіхіна АН СРСР (1989) та ім. М.П. Барабашова НАН України (2007).

 

На честь науковця (а також Г.К. Назарчук) названо астероїд № 4187 Shulnazaria (Шульназарія)

 

Леонід Маркович Шульман помер 5 жовтня 2007 р. у Києві.

 

Докладніше про Леоніда Шульмана:

Б. Е. Жиляев. Dominus Шульман.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1