Стойко Микола Михайлович (2.V.1894 — 14.IX.1976)

Доктор астрономії Микола Михайлович Стойко (Стойко-Радиленко) народився 2 травня 1894 р. у с. Великий Буялик Іванівського району Одеської області. Здобувши (1916) вищу освіту в Новоросійському університеті (нині Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова), служив (1916-1918) у армії, а потім (до 1920 р.) навчався в аспірантурі. У 1920 р. відбув у відрядження за кордон. Протягом трьох років викладав математику в ліцеї м. Плевни (Болгарія). У 1924—1944 — астроном Міжнародного бюро часу в Парижі. Упродовж 1944—1964 завідував службою часу Паризької обсерваторії і був директором Міжнародного бюро часу.

Галузь наукових інтересів М.М. Стойка — вивчення нерівномірності обертання Землі, рухів полюсів Землі, визначення всесвітнього часу. Вперше виявив (1936) сезонні варіації швидкості обертання Землі. Розробив метод обчислення всесвітнього часу, який дав змогу створити так звану шкалу квазірівномірного часу (її широко використовували в науці й техніці до створення рівномірної і високостабільної атомної шкали часу). На початку 60-х років він Запровадив (1960) у практику інтегрований атомний час (базувався на найкращих атомних стандартах багатьох лабораторій), який покладено в основу нинішнього Міжнародного атомного часу (International Atomic Time, TAI).

Кавалер ордена Почесного легіону Франції (1951), лауреат премій Паризької академії наук, Бельгійської королівської академії наук, літератури і витончених мистецтв.

Микола Михайлович Стойко помер 14 вересня 1976 р. у Ментоні (Лазурний Берег, Франція).

Докладніше про Миколу Стойка:

А. О. Корсунь. Паризький хранитель часу з Одеси.