Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Науковці місії «Нові горизонти» розкрили суттєву складову головоломки щодо формування планет

22 лютого 2020

Дані місії NASA «Нові горизонти» (New Horizons) дають нову інформацію про те, як формувались планети та планетезималі — будівельні блоки планет.

 

1 січня 2019 року космічний зонд «New Horizons» пролетів повз стародавній об’єкт Поясу Койпера «Аррокот» (Arrokoth, 2014 MU69). Завдяки цьому людство уперше побачило крупним планом один із крижаних об’єктів у величезному регіоні поза орбітою Нептуна. Це небесне тіло збереглося в незмінному вигляді від початку формування Сонячної системи.

 

Докладніше:

Два сонячні зонди та один великий телескоп змінять наші уявлення про Сонце

11 лютого 2020

Для геліофізиків завжди сонячно, але особливо в ці дні (йдеться про початок 2020-го року, коли став до ладу новий наземний сонячний телескоп і стартувала нова космічна місія з вивчення Сонця — Ред).

 

 

Космічний зонд Solar Orbiter («Штучний супутник Сонця»), створений у співпраці між Європейським космічним агентством та NASA, стартував 10 лютого 2020 року, менше ніж за два тижні після першого оприлюднення зображень Сонця, отриманих за допомогою нового великого сонячного телескопа. На цих зображеннях поверхню нашої зорі видно так докладно, як її ще ніколи людство не бачило. У день оприлюднення знімків Сонця, 29 січня, космічний апарат NASA Parker Solar Probe («Сонячний зонд Паркер») пройшов повз Сонце на найближчій досі відстані. Мінімальної відстані до світила він досягне в грудні 2024 року.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

 

Tsesevych 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

 

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

 

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

 

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

 

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

 

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1