Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Телескоп Європейської південної обсерваторії бачить ознаки формування планети

20 травня 2020

Спостереження, виконані за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (Very Large Telescope the European Southern Observatory, VLT ESO), дали змогу отримати чіткі ознаки народження планетної системи. Навколо молодої зорі АБ Візничого (AB Aurigae) міститься щільний газопиловий диск в якому астрономи помітили спіралеподібну структуру із «завитком», що позначає місце, де може формуватися планета. Спостережувана особливість може бути першим прямим свідченням появи нової планети.

Докладніше:

Виявлено найближчу до Землі чорну діру

06 травня 2020

 

Група астрономів з Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших інститутів виявила чорну діру, що лежить всього за 1000 світлових років від Землі. Це найближча до Сонячної системи чорна діра з усіх виявлених досі. Вона є компонентом потрійної зоряної системи, інші компоненти якої видно неозброєним оком. Науковці знайшла докази існування невидимого об’єкта, відстеживши рух двох його зір-супутників за допомогою 2,2-метрового телескопа MPG/ESO в обсерваторії Ла-Сілья в Чилі. Вони кажуть, що ця система може бути лише «вершиною айсберга», бо в майбутньому вдасться знайти ще багато таких чорних дір.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

 

Tsesevych 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

 

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

 

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

 

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

 

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

 

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

afisha 1