Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Нарешті! Астрономи починають бачити перші галактики

26 вересня 2023

 

Одна з головних наукових цілей космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST) — це спостереження за епохою, коли, як вважають астрономи, виникли перші галактики, щоб зрозуміти подробиці їх формування, еволюції та складу. Телескоп, з кожним глибоким поглядом у минуле, б’є, здається, власний рекорд з виявлення найдальшої галактики, яку коли-небудь бачили. Тому стали з’являтися наукові публікації про ранній Всесвіт, бо астрономи нарешті починають отримувати від JWST достатньо даних для його глибшого розуміння.

Докладніше:

Чорні діри споживають речовину швидше, ніж досі вважали науковці

22 вересня 2023

Нове відкриття може пояснити, чому квазари спалахують і згасають так швидко.

 

 

Нове дослідження, яке виконали дослідники Північно-Західного університету (Northwestern University), змінює уявлення астрофізиків про «харчові» звички надмасивних чорних дір. Тоді як раніше науковці висунули гіпотезу про те, що чорні діри споживають речовину повільно, нове моделювання показує: чорні діри поглинають її набагато швидше, ніж це передбачали досі. Результати дослідження оприлюднив The Astrophysical Journal.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

 

Tsesevych 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

 

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

 

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

 

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

 

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

 

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1