Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи виявили білого карлика, що спалює гелій

25 березня 2023

 

Зоря білий карлик може вибухнути як наднова, коли її маса перевищить межу приблизно в 1,4 маси Сонця. Наукова група, до якої входили науковці з Інституту позаземної фізики Макса Планка (Max Planck Institute for Extraterrestrial Physics, MPE) в Ґархінзі та Боннського університету, знайшла подвійну зоряну систему, в якій речовина перетікає на білого карлика від його супутника.

 

Систему виявили завдяки яскравому, так званому надм’якому рентгенівському випромінюванню (super-soft X-rays), яке виникає через ядерний синтез газу, що накопичився біля поверхні білого карлика. Незвичайність цього джерела полягає в тому, що перетікає і горить гелій, а не водень. Виміряна яскравість свідчить про те, що маса білого карлика зростає повільніше, ніж раніше вважали астрономи. Це може допомогти зрозуміти кількість наднових, спричинених вибухом білих карликів. Результати досліджень оприлюднив журнал Nature.

Докладніше:

Перші результати за даними спостережень телескопів Європейської південної обсерваторії наслідків удару DART в астероїд

21 березня 2023

 

За допомогою Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) дві групи астрономів спостерігали за наслідками зіткнення між космічним апаратом NASA Double Asteroid Redirection Test (DART) і астероїдом Діморфос (Dimorphos). Контрольоване зіткнення — це випробування в рамках програми захисту планети від небезпечних астероїдів. Але воно також дало астрономам унікальну можливість дізнатися більше про склад астероїда завдяки аналізу викинутої з його поверхні речовини.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

 

Tsesevych 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

 

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

 

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

 

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

 

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

 

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1