Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

 

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

 

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

 

Tsesevych 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

 

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

 

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

 

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

 

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

 

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1