Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Молода газова екзопланета-гігант спантеличила астрономів

25 листопада 2022

Науковці знайшли наймолодшу екзопланету-гіганта типа Юпітера, для якої вони виміряли масу та розмір.

 

 

Група астрономів, яку очолює Ольга Захожай з Інституту астрономії Макса Планка (Гейдельберґ, Німеччина) та Головної астрономічної обсерваторії НАН України (Київ, Україна), виявила екзопланету-гіганта навколо сонцеподібної зорі HD 114082. Маючи вік лише 15 мільйонів років, цей над-Юпітер є наймолодшою екзопланетою такого роду, яку вдалося виявити астрономам, а також встановити її радіус і масу. Результати науковців оприлюднив журнал Astronomy & Astrophysics.

Докладніше:

Відстеження походження рідкісних космічних вибухів

22 листопада 2022

Астрономи створили найповніший натепер каталог місць коротких спалахів гамма-випромінювання.

 

 

Короткі спалахи гамма-випромінювання (gamma-ray bursts, GRBs) — це одні з найпотужніших і найяскравіших космічних вибухів. Незважаючи на це, лише кілька таких спалахів щороку виявляють науковці за допомогою космічних апаратів, що обертаються навколо Землі.

 

Тепер у двох статтях в The Astrophysical Journal астрономи опублікували результати найбільшого досі дослідження середовищ і умов, які спричиняють ці потужні вибухи. Отримані результати забезпечують нову основу для тлумачення походження такого явища.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Цесевич Володимир Платонович (11.X.1907 — 28.X.1983)

 

Tsesevych 

Член-кореспондент АН УРСР, доктор фізико-математичних наук, професор Володимир Платонович Цесевич народився 11 жовтня 1907 р. у Києві. Астрономією цікавився з юнацьких років. Здобувши (1927) вищу освіту в Ленінградському університеті, став до роботи в Астрономічній обсерваторії цього університету. Протягом 1933—1937 рр. — директор обсерваторії в Душанбе (нині Інститут астрофізики АН Таджикистану). У 1937—1942 рр. — професор Ленінградського педагогічного інституту імені М.М. Покровського і співробітник Астрономічного інституту АН СРСР (Ленінград). Упродовж 1942—1944 рр.— професор Одеського технологічного інституту. У 1945—1983 рр. — професор, завідувач кафедри астрономії Одеського університету та директор астрономічної обсерваторії цього університету (одночасно протягом 1948—1950 рр.— директор Головної астрономічної обсерваторії АН УРСР в Києві).

 

Галузь наукових інтересів В.П. Цесевича — змінні зорі. Виконав майже 400 тисяч оцінок блиску близько 500 змінних зір різних типів. Удосконалив методи визначення елементів орбіт та інших параметрів затемнюваних зір за їхніми кривими блиску. Першим у світі почав спостерігати методом фотометрії зміни блиску штучних супутників Землі. Звернув увагу на можливість використання цих спостережень для вивчення верхніх шарів атмосфери.

 

Автор монографії «Звезды типа RR Лиры» (1966) та колективної монографії «Пульсирующие звезды» (1970).

 

Відомий педагог і активний популяризатор астрономічних знань. Автор науково-популярних книжок «Переменные звезды и их значение для изучения Вселенной» (1949), «Переменные звезды и их наблюдения» (1980), «Что и как наблюдать на небе?» (6-е видання, 1984). Прочитав (1963) першу лекцію «Прогулянка по зоряному небу» в Одеському планетарії, який було відкрито завдяки його наполегливим зусиллям.

 

Заслужений діяч науки УРСР (1964). На честь науковця названо астероїд 2498 Tsesevich.

 

Володимир Платонович Цесевич помер 28 жовтня 1983 р. в Одесі.

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1