Орбіта небесного тіла (лат. orbita — колія, дорога) — траєкторія, по якій одне небесне тіло рухається в гравітаційному полі іншого (більш масивного) тіла. Якщо гравітаційно взаємодіють лише два об’єкти і відсутні істотні збурення з боку інших тіл, то О. н. т. може мати форму кола, еліпса, параболи  чи гіперболи. За інших обставин О. н. т. має складну форму.