За орбітою Нептуна знайшли малий світ з атмосферою, якої там не мало б бути
07 травня 2026
Японські астрономи виявили ознаки дуже тонкої атмосфери навколо транснептунового об’єкта (612533) 2002 XV93. Це невелике тіло поясу Койпера має діаметр приблизно 500 км і рухається далеко за орбітою Нептуна, у тій самій холодній області Сонячної системи, де перебуває Плутон.
Перші зображення від космічного телескопа Джеймса Вебба
Професійні астрономи та шанувальники найдавнішої науки про Космос діждалися цього дня — 12 липня 2022 року стали доступні широкому загалу перші зображення, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба.
Першу світлину оприлюднив на початку доби 12 липня за київським часом президент Джо Байден на спеціально скликаному в Білому домі брифінгу. На ній показано скупчення галактик SMACS 0723. Це перше «глибоке поле» Вебба. Воно охоплює ділянку неба розміром приблизно з піщинку, яку хтось на Землі тримає на відстані витягнутої руки, і показує тисячі галактик на крихітній ділянці величезного Всесвіту.
Близька взаємодія понад 10 000 років тому закрутила спіралі в диску поблизу центра Галактики
Група дослідників з Китаю, США та Німеччини, серед яких Цичжоу Чжан (Qizhou Zhang) з Гарвард-Смітсонівського центру астрофізики (Center for Astrophysics | Harvard & Smithsonian), за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA) виявила акреційний диск з двома спіральними рукавами навколо молодої зорі поблизу центра галактики Молочний Шлях.
Диск, можливо, зазнав деформації внаслідок близького зіткнення з об’єктом, що пролетів повз зорю. Це і спричинило утворення спіральних рукавів. Статтю науковців оприлюднив інтернет-журнал Nature Astronomy.
Астрономи склали мапу ділянки зореутворення в туманності за межами нашої галактики
Астрономи оприлюднили складні подробиці ділянки з активним утворенням зір під назвою 30 Золотої Риби, також відомої як туманність Тарантул.
Для цього науковці виконали нові спостереження за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA). На зображенні з високою роздільною здатністю, оприлюдненому Європейською південною обсерваторією (European Southern Observatory, ESO), і для створення якого використовували дані ALMA, ми бачимо туманність у новому світлі. Зокрема тонкі газові хмари, що дають уявлення про те, як масивні зорі «перелаштовують» цей регіон.
Космічний зонд «Гайя» угледів дивні зорі, виконуючи найдокладніше натепер дослідження Молочного Шляху
Місія Gaia (Global Astrometric Interferometer for Astrophysics) Європейського космічного агентства (ЄКА) оприлюднила 13 червня поточного року нову скарбницю даних про нашу галактику. Астрономи описують дивні «зоряні поштовхи» («starquakes»), зоряну ДНК, асиметричні рухи та інші захопливі речі в цьому найдокладнішому на сьогоднішній день огляді Молочного Шляху.
«Гайя» (Gaia) — це місія ЄКА зі створення найточнішої та повної багатовимірної мапи Молочного Шляху. Це дає змогу астрономам реконструювати структуру нашої галактики та минулу еволюцію протягом мільярдів років, а також краще зрозуміти життєвий цикл зір і наше місце у Всесвіті.
Відкриття другого повторюваного швидкого радіосплеску ставить нові питання щодо природи цього явища
Міжнародна група астрономів виявила другий постійно активний швидкий радіосплеск. Відкриття додає нові питання щодо природи цих загадкових явищ.
Швидкі радіосплески (Fast radio bursts, FRB) — це інтенсивні, короткі спалахи радіочастотного випромінювання, які тривають кілька мілісекунд. Явище виявили в 2007 році аспірант Девід Наркевич (David Narkevic) і його науковий керівник Дункан Лорімер (Duncan Lorimer). Джерело цих явищ з дуже великою енергією досі є загадкою, але науковці поступово збирають свідчення щодо їх природи.
Професійні астрономи та шанувальники найдавнішої науки про Космос діждалися цього дня — 12 липня 2022 року стали доступні широкому загалу перші зображення, отримані за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба.
