Докладніше про Європейську південну обсерваторію

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Докладніше про Європейську південну обсерваторію

Європейську південну обсерваторію (European Southern Observatory, ESO) заснували 1962 р. провідні європейські країни — Бельгія, Франція, Німеччина, Нідерланди і Швеція. Нині її учасниками є також Австрія, Данія, Італія, Іспанія, Чеська Республіка, Фінляндія, Португалія, Швейцарія, Великобританія, а також Бразилія. ESO — міждержавна науково-дослідна організація, яку фінансують країни-учасниці. Ініціаторами створення обсерваторії були відомі астрономи Вальтер Бааде і Ян Оорт.

Штаб-квартира ESO розмішена в Німеччині, а телескопи встановлено в Чилі. Це пов’язано з тим, що європейських астрономів завжди цікавило зоряне небо південної півкулі, спостерігати яке з території Європи неможливо. Окрім цього, в чилійській пустелі Атакама надзвичайно сприятливий астроклімат (там спокійна атмосфера, чисте й сухе повітря та велика кількість ясних ночей упродовж календарного року).

ESO

Європейська південна обсерваторія в Чилі. Ліворуч на світлині — обсерваторія Ла-Сілья, праворуч — Паранал. Фото з сайту ESO.

Європейську південну обсерваторію оснащено унікальним науковим обладнанням. На горі Паранал, що здіймається на висоту 2635 метрів над рівнем моря, встановлено Дуже великий телескоп (Very Large Telescope, VLT) — чотири майже однакових телескопи, головні дзеркала яких мають поперечник 8,2 метра. За допомогою VLT виконують спостереження в оптичному діапазоні електромагнітного спектра. Інший телескоп — VISTA (Visible and Infrared Survey Telescope for Astronomy) — працює як у видимому, так і в інфрачервоному світлі. Це найбільший (поперечник дзеркала 4 м) у світі телескоп з широким полем зору, призначений для огляду зоряного неба в інфрачервоному діапазоні.

На одному з трьох майданчиків (Льяно-де-Чахнантор) ESO в Чилі зусиллями європейських, американських та японських астрономів створено радіотелескоп ALMA (Atacama Large Milllimetre/Submillimetre Array), що працює в міліметровому та субміліметровому діапазонах. Нині ESO розпочала будівництво Європейського надзвичайно великого телескопа (European Extremely Large Telescope, E-ELT), що матиме поперечник головного дзеркала майже 40 метрів. Перші спостереження на цьому телескопі планують виконати на початку 20-х років ХХІ ст.

Європейська південна обсерваторія, одна з найбільших нині астрономічних обсерваторій у світі, причетна до багатьох великих відкриттів в астрономії. Наприклад, факт прискореного розширення Всесвіту був установлений зі спостережень, виконаних також і на телескопах ESO.

Читайте також науково-популярну статтю Л.М. Свачій «Європейська південна обсерваторія: 50 років на зоряній вахті»