Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи вперше докладно відстежили грануляцію на поверхні зорі R Золотої Риби

11 вересня 2024

 

Вперше астрономи зробили знімки не схожої на Сонце зорі з такою деталізацією, що вдалося відстежити рух на її поверхні утворень газу, які вибухають. Зображення зорі R Doradus (Золотої Риби) отримано в липні та серпні 2023 р. за допомогою Великої міліметрової/субміліметрової антени Атакама (Atacama Large Millimeter/submillimeter Array, ALMA), телескопа, співвласником якого є Європейська південна обсерваторія (European Southern Observatory, ESO). На них видно величезні гарячі бульбашки газ, у 75 разів більші Сонця, що з’являються на поверхні та занурюються назад у надра зорі швидше, ніж очікувалося.

Докладніше:

Величезне злиття: дослідження виявило докази походження надмасивної чорної діри в центрі Галактики

07 вересня 2024

 

Походження надмасивних чорних дір, маса яких у мільйон разів перевищує масу Сонця і які містяться в центрі більшості галактик, залишається однією з найбільших космічних таємниць.

 

Тепер дослідники з Центру астрофізики Невади (NCfA) при Університеті Невади в Лас-Веґасі (UniversityofNevada, LasVegas; UNLV) виявили переконливі докази того, що надмасивна чорна діра в центрі нашої галактики Молочний Шлях, відома як Стрілець A* (SgrA*), ймовірно, є результатом космічного злиття.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Чжан Хен (78 — 139)

 

Chhzan Khen 

Китайський астроном Чжан Хен народився у 78 р. у місті Наньяні (сучасна провінція Хенань). Астрономією цікавився з юнацьких років. Був астрономом при дворі імператора Аньді. Потім (у віці 38 років) оселився у провінції і провадив тільки наукову діяльність.

 

Описав 2500 видимих у Китаї зір (дав власні назви 320 з них) і згрупував їх у 124 сузір’я. Один з перших визначив причини місячних затемнень і фаз Місяця, зважаючи на те, що Місяць не випромінює, а лише відбиває сонячне світло. Сконструював кілька астрономічних приладів, зокрема армілярну сферу — систему взаємозв’язаних металевих кілець з нанесеними на них поділками. Кільця мали змогу обертатися одне навколо іншого, що дозволяло визначати екліптичні та екваторіальні координати небесних світил. З допомогою цього приладу визначив кут між площиною екліптики і площиною небесного екватора.

 

Приділяв увагу популяризації астрономії. Виготовив прилад, який можна вважати прототипом сучасних планетаріїв (з його допомогою можна було демонструвати взаємні положення Сонця, Місяця, п’яти планет і зір). Написав (приблизно в 120 р.) книгу «Армілярна сфера», в якій виклав теорію будови світу «хунтянь» — безмежне небо. Згідно з цією теорією, усі небесні тіла і саме небо — кулі (Земля схожа на жовток в яйці, а небо оточує Землю, як білок жовток). Вважав, що небо обертається навколо Землі, і вісь обертання проходить через північний полюс. Уявляв Всесвіт безмежним у просторі й часі.

 

Чжан Хен помер у 139 р.

 

Докладніше про Хена Чжана

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1