Гаґґінс Вільям

Останні новини

Землеподібні планети можуть утворюватися в незвичайних умовах

02 грудня 2023

Міжнародна група астрономів за допомогою космічного телескопа Джеймса Вебба вперше спостерігала воду та інші молекули у внутрішніх ділянках диска, з яких формуються планети, в одному з найекстремальніших середовищ Галактики. Ці результати свідчать про те, що умови для формування землеподібних (кам’янистих) планет, які зазвичай існують в дисках, що містяться в ділянках утворення зір малої маси, також можуть мати місце в регіонах утворення масивних зір і, можливо, в більш широкому діапазоні середовищ.

Докладніше:

Космічний гамма-телескоп «Фермі» допоміг створити каталог майже 300 гамма-пульсарів

30 листопада 2023

27 листопада поточного року на сайті американського Національного аерокосмічного агентства (NASA) з’явилася замітка про новий каталог 294 пульсарів, які випромінюють у гамма-діапазоні електромагнітних хвиль. Його створила міжнародна група астрономів, що її очолює Девід Сміт (David Smith) — провідний науковий співробітник Астрофізичної лабораторії в Бордо (Франція), котра є підрозділом Французького національного центру наукових досліджень.

Докладніше:

Гаґґінс Вільям (7.II.1824 — 12.V.1910)

Haggins

Англійський астроном Вільям Гаґґінс народився 7 лютого 1824 р. в Лондоні. Освіту здобув у приватних вчителів. Протягом 1842—1854 рр. керував бізнесовими справами своєї родини. Оселившись (1854) у Талсі-Хілл (поблизу Лондона), обладнав (1856) власну обсерваторію, де працював до кінця життя.

Галузь наукових інтересів Вільяма Гаґґінса — астроспектроскопія (один з її фундаторів). Досліджував спектри зір з допомогою сконструйованого власноруч спектроскопа. Показав (1863), що зорі мають схожу з Сонцем будову: їхнє випромінювання випускає гаряча речовина і його поглинає газ, який лежить вище в атмосферах зір. Уперше (1864) спостерігав спектри світлих туманностей і довів, що вони є газовими.

Виконав перші спектроскопічні спостереження нової зорі (Нова Північної Корони 1866) і виявив навколо неї газову оболонку, що світиться. Спостерігав спектри трьох комет і показав, що вони містять смуги, які належать вуглецю і його сполукам. Одним з перших використав принцип Доплера—Фізо для визначення променевих швидкостей зір по зміщенню ліній поглинання в їхніх спектрах. Виміряв (1868) променеву швидкість Сиріуса.

Починаючи з 1875 р. виконав багато фотографічних спектральних спостережень зір, планет, Місяця. Удосконалив методику астрофотографії. Президент Королівського астрономічного товариства (1876—1878) і Лондонського королівського товариства (1900—1905). На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2635 Гаґґінс.

Вільям Гаґґінс помер 12 травня 1910 р. у Лондоні.

Докладніше про Вільяма Гаґґінса