Гаґґінс Вільям

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Гаґґінс Вільям (7.II.1824 — 12.V.1910)

Haggins

Англійський астроном Вільям Гаґґінс народився 7 лютого 1824 р. в Лондоні. Освіту здобув у приватних вчителів. Протягом 1842—1854 рр. керував бізнесовими справами своєї родини. Оселившись (1854) у Талсі-Хілл (поблизу Лондона), обладнав (1856) власну обсерваторію, де працював до кінця життя.

Галузь наукових інтересів Вільяма Гаґґінса — астроспектроскопія (один з її фундаторів). Досліджував спектри зір з допомогою сконструйованого власноруч спектроскопа. Показав (1863), що зорі мають схожу з Сонцем будову: їхнє випромінювання випускає гаряча речовина і його поглинає газ, який лежить вище в атмосферах зір. Уперше (1864) спостерігав спектри світлих туманностей і довів, що вони є газовими.

Виконав перші спектроскопічні спостереження нової зорі (Нова Північної Корони 1866) і виявив навколо неї газову оболонку, що світиться. Спостерігав спектри трьох комет і показав, що вони містять смуги, які належать вуглецю і його сполукам. Одним з перших використав принцип Доплера—Фізо для визначення променевих швидкостей зір по зміщенню ліній поглинання в їхніх спектрах. Виміряв (1868) променеву швидкість Сиріуса.

Починаючи з 1875 р. виконав багато фотографічних спектральних спостережень зір, планет, Місяця. Удосконалив методику астрофотографії. Президент Королівського астрономічного товариства (1876—1878) і Лондонського королівського товариства (1900—1905). На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 2635 Гаґґінс.

Вільям Гаґґінс помер 12 травня 1910 р. у Лондоні.

Докладніше про Вільяма Гаґґінса