Койпер Пітер Джерард

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Койпер Пітер Джерард (7.XII.1905 — 23.XII.1973)

Koiper

Нідерландський і американський астроном Джерард Пітер Койпер народився 7 грудня 1905 р. в Гаренкарспелі (Нідерланди). Закінчивши (1927) Лейденський університет, працював у ньому до 1933 р. під керівництвом Ейнара Герцшпрунга. З 1933 р. мешкав у США. Працював у Лікській обсерваторії (1933—1935), Гарвардському (1935—1936) й Чиказькому (1936—1960, з 1943 р. — професор) університетах. Директор Єркської (1947—1949) і Мак-Доналдської (1957—1960) обсерваторій. Організував (1960) у Аризонському університеті місячно-планетну лабораторію і був її керівником до 1973 р.

Галузь наукових інтересів Джерарда Койпера — зорі, планети, супутники планет. Досліджував подвійні зорі (візуальні, спектральні й затемнювані), відкрив багато таких об’єктів. Опублікував (1937) першу діаграму спектр-світність для галактичних зоряних скупчень. Першим виявив вуглекислий газ в атмосфері Марса. Відкрив атмосферу на Титані, крижані частки в кільцях Сатурна. Визначив вміст водяної пари і вуглекислого газу в атмосфері Венери. Відкрив п’ятий супутник (1948) Урану (Міранда), другій супутник (1949) Нептуна (Нереїда). Висловив припущення про базальтовий склад поверхні місячних морів і про наявність вулканічних порід на Марсі.

Організував найповніший фотографічний огляд астероїдів (1949—1956). Передбачив наявність поясу з комет навколо Сонячної системи (цей пояс було названо в його честь).

У зв’язку з початком дослідження Місяця за допомогою космічних апаратів виконав багато візуальних і фотографічних спостережень його поверхні на 82-дюймовому телескопі. Керував програмою фотографування Місяця з космічних апаратів серії «Рейнджер», брав участь в дослідженнях за програмами «Сервейор», «Орбітер», «Аполлон». Керував створенням чотирьох атласів Місяця, складених в результаті виконання цих програм. Дав опис структури різних об’єктів на поверхні Місяця.

У місячно-планетної лабораторії Аризонського університету виконав також низку спектральних досліджень зір, зокрема виявив водяні пари в атмосферах холодних зір, склав атлас інфрачервоного сонячного спектра.

На честь науковця названо (окрім пояса Койпера) кратер на Місяці, кратер на Марсі, кратер на Меркурії, астероїд 1776 Койпер.

Джерард Пітер Койпер помер 23 грудня 1973 р. у Мехіко (Мексика).

Докладніше про Джерарда Койпера