Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф

Останні новини

Обсерваторія Рубін несе до публіки всесвіт своїх відкриттів

03 червня 2023

Започатковано першу свого роду єдину освітню та інформаційно-просвітницьку програму з набором інтерактивних онлайн-практик, присвячених Обсерваторії Рубін та її науковим здобуткам.

Освітня та науково-просвітницька програма Обсерваторії Віри Рубін (Vera C. Rubin Observatory), яку розпочато першого червня поточного року і яку повністю фінансує Національний науковий фонд США, є свідченням того, що велика астрономічна дослідницька установа наступного покоління ще на етапі будівництва готується до поширення інформації про свою роботу. Коли наприкінці 2024 року розпочнуться наукові дослідження, обсерваторія виконуватиме повний огляд південного неба кожні кілька ночей, щоб вивчати темну матерію, темну енергію та мінливий Всесвіт. «Рубін» поділиться інформацією про результати дослідження з громадськістю.

Докладніше:

Виявлено мінливість рентгенівського випромінювання від струменів чорних дір

31 травня 2023

Астрономи тільки відносно недавно виявили, що струмені (джети), які йдуть від чорних дір, випромінюють рентгенівські промені. Те, як в цих струменях відбувається прискорення частинок до такого високоенергетичного стану, досі є загадкою. Одна з провідних моделей того, як такі струмені генерують рентгенівське випромінювання, передбачає, що рентгенівське випромінювання струменів буде стабільним протягом тривалого часу (мільйони років). Однак астроном з Мерілендського університету Ейлін Мейер (Eileen Meyer) та її колеги виявили, що рентгенівське випромінювання статистично значущої кількості струменів змінювалося лише протягом кількох років.

Докладніше:

Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф (11.VII.1732 — 4.IV.1807)

Laland

Французький астроном Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд народився 11 липня 1732 р. у м. Бург-ан-Бресс. Здобув освіту в Ліонському єзуїтському колежі. Потім вивчав юриспруденцію у Паризькому університеті й слухав лекції Жозефа-Нікола Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 р. — астроном Паризької академії наук. З 1761 р. — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

Галузь наукових інтересів Жозефа Лаланда — позиційна астрономія. Виконав (1751—1752) у Берлінській обсерваторії одночасно з Ніколя Лакайлем (він перебував у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод, що враховував несферичність Землі під час обчислення місячного паралакса. Обчислив разом з Алексі Клеро час повернення комети Галлея в 1759 році. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця (1769) і обробив ці спостереження.

Упродовж 1788—1803 рр. виконав спостереження положень понад 47000 зір. Ці спостереження (разом зі спостереженнями Фрідріха Бесселя у 1821—1833 роках) стали першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зір.

У 1760—1776 і 1794—1807 роках був редактором французького астрономічного щорічника «Connaissance des temps». Автор підручників і науково-популярних книг з астрономії. На честь науковця названо зорю червоний карлик Лаланд 21185, кратер на Місці.

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд помер 4 квітня 1807 р. в Парижі.

Докладніше про Жозефа Лаланда