Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Лаланд де Лефрансуа Жером Жозеф (11.VII.1732 — 4.IV.1807)

Laland

Французький астроном Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд народився 11 липня 1732 р. у м. Бург-ан-Бресс. Здобув освіту в Ліонському єзуїтському колежі. Потім вивчав юриспруденцію у Паризькому університеті й слухав лекції Жозефа-Нікола Деліля з астрономії в Колеж-Ройяль. З 1753 р. — астроном Паризької академії наук. З 1761 р. — професор астрономії в Колеж-Ройяль.

Галузь наукових інтересів Жозефа Лаланда — позиційна астрономія. Виконав (1751—1752) у Берлінській обсерваторії одночасно з Ніколя Лакайлем (він перебував у Південній Африці) спостереження Місяця і планет з метою визначення місячного й сонячного паралаксів. Розробив метод, що враховував несферичність Землі під час обчислення місячного паралакса. Обчислив разом з Алексі Клеро час повернення комети Галлея в 1759 році. Організував спостереження проходження Венери по диску Сонця (1769) і обробив ці спостереження.

Упродовж 1788—1803 рр. виконав спостереження положень понад 47000 зір. Ці спостереження (разом зі спостереженнями Фрідріха Бесселя у 1821—1833 роках) стали першою епохою для майбутніх визначень власних рухів зір.

У 1760—1776 і 1794—1807 роках був редактором французького астрономічного щорічника «Connaissance des temps». Автор підручників і науково-популярних книг з астрономії. На честь науковця названо зорю червоний карлик Лаланд 21185, кратер на Місці.

Жозеф Жером Лефрансуа де Лаланд помер 4 квітня 1807 р. в Парижі.

Докладніше про Жозефа Лаланда