Літтров Йоганн Йозеф

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Літтров Йоганн Йозеф (13.III.1781 — 30.XI.1840)

Littrov

Австрійський астроном Йозеф Йоганн Літтров народився 13 березня 1781 р. у містечку Бішофтайніц (Богемія, Чехія). Вищу освіту здобув (1803) в Карловому університеті в Празі. Потім працював домашнім вчителем. Математику й астрономію опанував самотужки. Протягом 1806—1807 рр. — позаштатний астроном Віденської обсерваторії. У 1807—1809 рр. очолював кафедру астрономії і обсерваторію Краківського університету. 1809 р. переїхав до Росії. З 1810 р. — професор Казанського університету (під його керівництвом у 1814 р. було побудовано невелику університетську обсерваторію). 1816 р. повернувся до Австрії, працював в обсерваторії в Офені. З 1819 р. і до кінця життя — директор Віденської обсерваторії.

Галузь наукових інтересів Йозефа Літтрова — астрометрія, небесна механіка. Виконував систематичні спостереження планет, астероїдів, комет і метеорів. Був відомим популяризатором астрономії (його твір «Таємниці неба» (1834—1836) — найкращий і найповніший для свого часу популярний виклад астрономії).

Йозеф Йоганн Літтров помер 30 листопада 1840 р. у Відні (Австрія).

Докладніше про Йозефа Літтрова