Новіков Ігор Дмитрович

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Новіков Ігор Дмитрович (н. 10.XI.1935 р.)

Novikov

Російський астроном Ігор Дмитрович Новіков народився 10 листопада 1935 р. в Москві. Здобув (1959) вищу освіту в Московському університеті. Протягом 1963–1974 рр. — співробітник Інституту прикладної математики Академії наук СРСР. Упродовж 1974—1990 рр. працював в Інституті космічних досліджень АН СРСР (завідувач сектором релятивістської астрофізики). З 1991 р. до 2001 р. — у Копенгагенському університеті (директор Центру теоретичної астрофізики цього університету в 1994—2001 роках). З 2001 р. працює заступником директора з наукових питань Астрокосмічного центру Фізичного інституту в Москві.

Галузь наукових інтересів Ігоря Новікова — релятивістська астрофізика, космологія, теорії гравітації. Обчислив (1964) спектр електромагнітного випромінювання усіх джерел у Всесвіті й вказав, що реліктове випромінювання в сантиметровому діапазоні значно інтенсивніше випромінювання окремих джерел і його можна виявити.

Створив теорію внутрішньої будови чорних дір. Разом з Яковом Зельдовичем показва (1966), що чорні діри можуть проявляти себе як рентгенівські джерела в тісних подвійних системах. Висунув гіпотезу «білих дір», досліджував вплив квантових ефектів на білі й чорні діри.

Розробив теорію походження початкових неоднорідностей у Всесвіті, з яких потім виникли галактики. Уперше дав надійну оцінку маси квазарів.

Сформулював (у середині 1980-х р.) принцип самоузгодженості Новикова, який розв’язує парадокси в теорії щодо подорожів часі.