Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Read more

Пошук інформації на порталі

 

Щеглов Володимир Петрович (15.VI.1904 — 23.I.1985)

 

Shchehlov 

Російський радянський астроном Володимир Петрович Щеглов народився 15 червня 1904 р. у селі Заречьє (нині Орловська область Росії). Здобув (1930) вищу освіту на астрономо-геодезичному факультеті Московського межового інституту. Протягом 1930—1933 рр. — начальник астробазисної партії і завідувач обчислювальним бюро в Середньоазіатському геодезичному управлінні. З 1933 р. працював в Ташкентській обсерваторії (з 1941 р. — директор). До 1983 р. очолював Астрономічний інститут Академії наук Узбецької РСР (його було створено в 1966 р. на базі Ташкентської обсерваторії). У 1948—1970 рр. — професор Середньоазійського університету.

 

Галузь наукових інтересів Володимира Щеглова — астрометрія, історія астрономії. Досліджував проблеми, що стосуються змінності географічних координат, визначення часу тощо. Підготував до видання атлас зоряного неба Яна Гевелія (виходив у 1968, 1970, 1978 і 1981 роках).

 

Один з організаторів і перший голова (1955—1976) узбекистанського відділення Всесоюзного астрономо-геодезичного товариства. На честь науковця названо астероїд 2377 Щеглов.

 

Володимир Петрович Щеглов помер 23 січня 1985 р. у Ташкенті (Узбекистан).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1