Сюняєв Рашид Алійович (н. 1.III.1943 р.)

Російський радянський астрофізик Рашид Алійович Сюняєв народився 1 березня 1943 р. у м. Ташкент (Узбекистан). Здобув (1966) вищу освіту в Московському фізико-технічному інституті. Протягом 1966—1968 рр. навчався в аспірантурі цього інституту під керівництвом Якова Зельдовича. У 1968—1974 роках працював в Інституті прикладної математики Академії наук СРСР. З 1974 р. — в Інституті космічних досліджень АН СРСР (завідувач відділу астрофізики високих енергій). Працює також в Інституті астрофізики Товариства імені Макса Планка (Німеччина).

Галузь наукових інтересів Рашида Сюняєва — астрофізика високих енергій, фізика міжгалактичного середовища, теорії фонового випромінювання Всесвіту, космологія. Виконав цикл фундаментальних робіт з питань взаємодії випромінювання і плазми в екстремальних астрофізичних умовах (у ранньому Всесвіті, компактних джерелах рентгенівського випромінювання, ядрах галактик і квазарах). Запропонував методи пошуку й ототожнення чорних дір і нейтронних зір (за випромінюванням речовини, що зазнає акреції). Розробив (разом з М.І. Шакурою) теорію дискової акреції на релятивістські зорі.

Разом із Яковом Зельдовичем передбачив зниження яскравистої температури реліктового випромінювання в напрямках на скупчення галактик внаслідок взаємодії низькочастотних фотонів з гарячим міжгалактичним газом (ефект Сюняєва-Зельдовича). Цей ефект дозволяє визначати розмір хмари газу, відстань до неї і швидкість її руху відносно фонового випромінювання, що натомість дає можливість визначати сталу Габбла й вік Всесвіту.

Керував радянсько-французьким експериментом з дослідження космічних гамма-спалахів на супутнику «Прогноз-9» і виконаним на борту орбітальної станції «Салют-7» експериментом з вивчення жорсткого рентгенівського випромінювання компактних галактичних джерел. Очолював наукову групу, яка виконувала спостереження за допомогою приладів, встановлених на модулі «Квант» (входив до складу орбітальної пілотованої космічної станції «Мир»), а також відповідала за астрофізичні спостереження з допомогою супутників «Гранат» й ІНТЕГРАЛ і здійснювала підготовку міжнародного астрофізичного проекту Спектр-Рентген-Гамма.

У Німеччині працює в галузі теоретичної астрофізики високих енергій та фізичної космології, а також бере участь в інтерпретації даних космічного апарату Європейського космічного агентства «Планк».