Скіапареллі Вірджиніо Джованні

Останні новини

Зоряні перемички показують: розвиток ранніх галактик у Всесвіті відбувався набагато швидше, ніж вважалося раніше

24 квітня 2024

Ранні галактики були не такими хаотичними і розвивалися набагато швидше, ніж вважали астрономи раніше.

Це випливає з результатів дослідження, яке «озирнулося» на понад десять мільярдів років назад. Міжнародна група астрономів під керівництвом науковців з Даремського університету, Великобританія, використала космічний телескоп Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), щоб знайти докази формування в галактик барів [Бар галактики (англ. bar — перемичка) — складова багатьох спіральних і неправильних галактик, яка лежить у площині диска і має вигляд витягнутого ущільнення із зір і міжзоряного газу.], коли Всесвіту було лише кілька мільярдів років. Результати дослідження опубліковано в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.

Докладніше:

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Скіапареллі Вірджиніо Джованні (14.III.1835 — 4.VII.1910)

Skiaparelli

Італійський астроном Джованні Вірджиніо Скіапареллі народився 14 березня 1835 р. у м. Савільяно, поблизу Турина. Закінчивши (1854) Туринський університет, став до роботи в Берлінській обсерваторії. У 1859—1860 рр. працював у Пулковській обсерваторії. З 1862 р. — директор обсерваторії Брера в Мілані.

Галузь наукових інтересів — подвійні зорі, об’єкти Сонячної системи. Відкрив (1861) астероїд 69 Гесперія. Уперше показав (1866), що метеорні потоки Леоніди й Персеїди пов’язані з кометами.

Спостерігав (з 1877 р.) на поверхні Марса утворення, які Анджело П’єтро Секкі раніше назвав «canali» (протоки). Завдяки такій назві в кінці XIX — на початку XX ст. набула поширення думка про штучне походження «каналів» та існування цивілізації на Марсі (її обстоював Персівал Ловелл). Згодом було доведено, що канали є оптичною ілюзією.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 4062 Скіапареллі.

Джованні Вірджиніо Скіапареллі помер 4 липня 1910 р. у Мілані.

Докладніше про Джованні Скіапареллі