Секкі П’єтро Анджело

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Секкі П’єтро Анджело (29.VI.1818 — 26.II.1878)

Sekki

Італійський астроном Анджело П’єтро Секкі народився 29 червня 1818 р. в Реджо-нель-Емілія. Здобув освіту в Римському єзуїтському колегіумі. До 1848 р. викладав фізику і математику в єзуїтських колегіумах у Лоретто та Римі, потім нетривалий час викладав в Стоунігерст (Англія) і Джорджтаунському університеті (США). Протягом 1849—1878 рр. — професор астрономії та директор обсерваторії Римського єзуїтського колегіуму (нині Папський григоріанський університет).

Галузь наукових інтересів Анджело Секкі — спектроскопія небесних тіл. Один із піонерів астроспектроскопії (серед астрономів Секкі отримав неофіційний титул «батька астрофізики»). На початку астрономічних досліджень спостерігав планети (робив замальовки Марса), туманності, подвійні зорі. Помітив (1859) дві темні лінії на Марсі й назвав їх «canali» (протоки) — це поняття потім широко використовував Джованні Скіапареллі.

Протягом 1863—1868 рр. вивчив спектри близько 4000 зір. Першим висунув ідею класифікації зоряних спектрів і розробив її (1863), розділивши зоряні спектри на чотири основні типи (ця класифікація була загальновизнаною до запровадження на початку XX ст. гарвардської класифікації). Виділив також деякі пекулярні спектри, що не вкладалися в звичайну класифікацію (зорі з емісійними лініями, Нові).

Вивчав поверхню Сонця (плями, гранули, протуберанці), розробив теорію його будови, засновану на уявленні про газ, що перебуває в стані сильного стиснення. Уперше (1860) сфотографував сонячну корону. Одночасно з Вільямом Гаґґінсом виконав перші спектральні спостереження планет (виявив у червоній ділянці спектра Юпітера смуги поглинання, згодом ототожненої з метаном). Працював також в галузі геодезії, метеорології (прогнозування погоди), земного магнетизму.

На честь науковця названо кратер на Місяці, кратер на Марсі, астероїд 4705 Секкі.

Анджело П’єтро Секкі помер 26 лютого 1878 р.

Докладніше про Анджело Секкі