Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Астрономи спостерігають пробудження масивної чорної діри в реальному часі

18 червня 2024

 

Наприкінці 2019 року раніше нічим не примітна галактика SDSS1335+0728 раптом почала сяяти яскравіше, ніж будь-коли раніше. Щоб зрозуміти чому, астрономи використали дані спостережень кількох космічних і наземних обсерваторій, зокрема Дуже великого телескопа (Very Large Telescope, VLT) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), щоб відстежити, як змінюється яскравість галактики. Виконане дослідження дало змогу дійти висновку, що вони є свідками змін, яких раніше не бачили в галактиці — ймовірно, це результат раптового пробудження масивної чорної діри в її ядрі.

Докладніше:

Нове моделювання пояснює, як надмасивні чорні діри виросли так швидко

16 червня 2024

 

Одна з головних наукових цілей обсерваторій наступного покоління (наприклад, космічного телескопа Джеймса Вебба) — спостереження за першими галактиками у Всесвіті — тими, що існували під час Космічного світанку (Cosmic Dawn). В цей період у нашому всесвіті утворилися перші зорі, галактики та чорні діри, приблизно через 50 мільйонів — 1 мільярд років після Великого Вибуху. З’ясувавши, як ці галактики формувалися та еволюціонували протягом найдавніших космологічних періодів, астрономи матимуть повну картину того, як Всесвіт змінювався з часом.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Струве Василь Якович (15.IV.1793 — 23.ХI.1864)

 

Struve Vasyl 

Російський астроном і геодезист Василь Якович Струве (Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве) народився 15 квітня 1793 р. у м. Альтона (Німеччина). 1810 р. закінчив Дерптський (нині Тартуський, Естонія) університет за фахом «філологія».

 

Почав виконувати астрономічні й математичні дослідження з 1811 р. і вже через два роки став екстраординарним професором Дерптського університету й астрономом-спостерігачем університетської обсерваторії (у 1818—1839 рр. — її директор).

 

Увійшов (1833) до складу комісії з організації і будівництва Пулковської обсерваторії, а у 1839 р. був призначений її директором і перебував на цій посаді до 1862 р. Заснував пулковську школу астрометрії і надовго визначив стиль наукових праць в обсерваторії, що відрізняються високою точністю і надійністю. Під його керівництвом обсерваторія завоювала славу «астрономічної столиці світу». Учні Струве стали відомими астрономами і директорами низки обсерваторій, зокрема й в Україні.

 

Галузь наукових інтересів Василя Струве — подвійні, кратні зорі (їх виявлення й визначення точних положень). Його внесок у цю галузь астрономії оцінюють дуже високо. Опублікував (після перегляду майже 120000 зір) каталог 3110 подвійних і кратних зір (2343 з них відкрив сам). Видав (1837) каталог, де наведено результати 11 392 вимірювань зір, виконаних ним протягом 12 років (2714 пар) на дерптському рефракторі. Обидва каталоги були відзначені медалями Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Знайшов (1837) на підставі власних мікрометричних вимірів паралакс зорі α Ліри (опублікував цей результат у 1839 р). Це було одне з перших визначень паралакса зорі в історії науки.

 

Обґрунтував припущення про існування поглинання світла в міжзоряному просторі й встановив факт збільшення числа зір в одиниці об’єму простору в міру наближення до площини Молочного Шляху (ці результати виклав у книжці «Етюди зоряної астрономії»).

 

На честь науковця (і також його сина Отто Струве й внука Германа Струве) названо астероїд 768 Струвеана.

 

Василь Якович Струве помер 23 листопада 1864 р. у Санкт-Петербурзі (Россія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1