Астрономічна картина дня від NASA. Перехід на сайт Astronomy Picture of the Day.

Останні новини

Знайдено наймасивнішу чорну діру зоряного походження в нашій галактиці

16 квітня 2024

 

Астрономи виявили наймасивнішу чорну діру зоряного походження серед тих, які досі знаходили в галактиці Молочний Шлях. Її помітили завдяки даним місії Gaia («Ґаяй») Європейського космічного агентства, бо вона змушує зорю-компаньйон, що обертається навколо неї, дивно «коливатися». Науковці використали дані спостережень Дуже великого телескопа (Very Large Telescope) Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO) та інших наземних обсерваторій для перевірки маси чорної діри, яка в 33 рази перевищує масу Сонця.

Докладніше:

Астрономи виявили сильні магнітні поля біля чорної діри в центрі Молочного Шляху

27 березня 2024

 

Нове зображення, отримане за допомогою Телескопа горизонту подій (Event Horizon Telescope, EHT), дало змогу виявити сильні та впорядковані магнітні поля, що виходять по спіралі від краю надмасивної чорної діри Стрілець A* (Sgr A*). На новій світлині «монстра», що ховається в серці галактики Молочний Шлях, якого вперше спостерігали у поляризованому світлі, науковці побачили структуру магнітного поля, разюче схожу на аналогічну структуру в чорної діри у центрі галактики M87. Це свідчить про те, що наявність сильного магнітного поля може бути спільною ознакою всіх чорних дір. Виявлена схожість також натякає на існування невидимого струменя (джета) в Sgr A*. Результати дослідження оприлюднені в The Astrophysical Journal Letters.

Докладніше:

Пошук інформації на порталі

 

Струве Василь Якович (15.IV.1793 — 23.ХI.1864)

 

Struve Vasyl 

Російський астроном і геодезист Василь Якович Струве (Фрідрих Георг Вільгельм фон Струве) народився 15 квітня 1793 р. у м. Альтона (Німеччина). 1810 р. закінчив Дерптський (нині Тартуський, Естонія) університет за фахом «філологія».

 

Почав виконувати астрономічні й математичні дослідження з 1811 р. і вже через два роки став екстраординарним професором Дерптського університету й астрономом-спостерігачем університетської обсерваторії (у 1818—1839 рр. — її директор).

 

Увійшов (1833) до складу комісії з організації і будівництва Пулковської обсерваторії, а у 1839 р. був призначений її директором і перебував на цій посаді до 1862 р. Заснував пулковську школу астрометрії і надовго визначив стиль наукових праць в обсерваторії, що відрізняються високою точністю і надійністю. Під його керівництвом обсерваторія завоювала славу «астрономічної столиці світу». Учні Струве стали відомими астрономами і директорами низки обсерваторій, зокрема й в Україні.

 

Галузь наукових інтересів Василя Струве — подвійні, кратні зорі (їх виявлення й визначення точних положень). Його внесок у цю галузь астрономії оцінюють дуже високо. Опублікував (після перегляду майже 120000 зір) каталог 3110 подвійних і кратних зір (2343 з них відкрив сам). Видав (1837) каталог, де наведено результати 11 392 вимірювань зір, виконаних ним протягом 12 років (2714 пар) на дерптському рефракторі. Обидва каталоги були відзначені медалями Лондонського королівського астрономічного товариства.

 

Знайшов (1837) на підставі власних мікрометричних вимірів паралакс зорі α Ліри (опублікував цей результат у 1839 р). Це було одне з перших визначень паралакса зорі в історії науки.

 

Обґрунтував припущення про існування поглинання світла в міжзоряному просторі й встановив факт збільшення числа зір в одиниці об’єму простору в міру наближення до площини Молочного Шляху (ці результати виклав у книжці «Етюди зоряної астрономії»).

 

На честь науковця (і також його сина Отто Струве й внука Германа Струве) названо астероїд 768 Струвеана.

 

Василь Якович Струве помер 23 листопада 1864 р. у Санкт-Петербурзі (Россія).

 


 

Астроблоги

  • МИ і ВСЕСВІТ

    Блог про наш Всесвіт, про дослідження його об’єктів астрономічною наукою. Читати блог

astrospadok ua

afisha 1