Докладніше про Берлінську астрономічну обсерваторію

Останні новини

Зображення Сонця з високою роздільною здатністю показують, як спалахи впливають на його атмосферу

20 жовтня 2024

Сонячні спалахи — це дивовижна річ, яка має глибокий вплив на те, що астрономи називають «космічною погодою». Ці події змінюються залежно від 11-річного циклу активності Сонця, вивільняючи в космос величезну кількість випромінювання в усьому електромагнітному спектрі (від ультрафіолетового до рентгенівського). Наслідки спалахів земляни спостерігають з незапам’ятних часів, зокрема полярні сяйва у високих широтах, але предметом вивчення та прогнозування вони є лише близько півтора століття. Однак про ці драматичні події науковці ще багато чого не знають.

Докладніше:

Астрономи виявили, що дані від «Вебба» суперечать моделям реіонізації

11 жовтня 2024

Реіонізація — це критичний період, коли перші зорі та галактики змінили фізичну структуру свого довкілля, а згодом і всього Всесвіту. Загальноприйняті теорії стверджують, що ця епоха закінчилася приблизно через 1 мільярд років після Великого Вибуху. Однак, якщо розрахувати цю віху за допомогою даних спостережень космічного телескопа Джеймса Вебба (James Webb Space Telescope, JWST), реіонізація завершилася б принаймні на 350 мільйонів років раніше, ніж очікували досі астрономи. Про це йдеться в новій статті, опублікованій у Monthly Notices of the Royal Astronomical Society: Letters.

Докладніше:

Докладніше про Берлінську астрономічну обсерваторію

Рішення про заснування Берлінської обсерваторії було ухвалено 1700 р. одразу після свого утворення Академією наук Пруссії. Першу будівлю обсерваторії було споруджено 1711 р. у передмісті Берліна. 1835 р. спеціально для неї було побудовано приміщення в Берліні.

1913 р. обсерваторію перенесли в Бабельсберг за 30 км від Берліна. 1915 р. в обсерваторії став до ладу 65 см. рефрактор фірми «Карл Цейс», а 1924 р. було встановлено 122-сантиметровий телескоп — на той час другий розмірами телескоп у світі. (Після Другої світової війни його перевезли в СРСР і встановили в Кримській астрофізичній обсерваторії)

Berliner Sternwarte

Головна будувля Берлінської обсерваторії в Бабельсберзі (нині Астрофізичний інститут Потсдама). Фото з сайту www.uni-potsdam.de.

1931 р. до обсерваторії в Бабельсберзі було приєднано Зоннеберзьку обсерваторію, засновану Куно Гоффмейстером 1925 р. в Тюрингії. Наприкінці 60-х років минулого століття астрономічні установи (Бабельсберзька і Зоннеберзька обсерваторії, Потсдамська астрофізична обсерваторія, Таутенбурзька обсерваторія Карла Шварцшильда), що перебували на території Німецької демократичної республіки (НДР) було об’єднано в Центральний інститут астрофізики Академії Наук НДР. Невдовзі до нього також приєднали обсерваторію «Башта Ейнштейна» і сонячну обсерваторію в Тремсдорфі.

1992 р. після об’єднання Німеччини було засновано Потсдамський астрофізичний інститут Лейбніца, який фактично став наступником Берлінської обсерваторії. Він входить до складу Наукового товариства Лейбніца, що фінансує його роботу. Інститут провадить широкі дослідження в різних галузях астрономії (геліофізика й фізика зір, галактична й позагалактична астрономія, космологія тощо).

У Берлінській обсерваторії працювали відомі астрономи Йоганн Енке, Герман Струве, Йоганн Боде та ін. Найвідоміший результат роботи Берлінської обсерваторії — відкриття у 1846 р. Йоганном Ґалле планети Нептун.