Парки і заповідники темного неба

Останні новини

Розв’язок астрофізичної проблеми пов’язує темну матерію та надмасивні чорні діри

24 липня 2024

Нове дослідження, можливо, виявило зв’язок між надмасивними чорними дірами та частинками темної матерії, що могло б вирішити проблему, яка десятиліттями турбувала астрофізиків: «проблему останнього парсека».

Торік міжнародна група дослідників виявила фоновий «гул» гравітаційних хвиль. Вони припустили, що цей фоновий сигнал виходить від мільйонів пар надмасивних чорних дір, що зливаються.

Надмасивні чорні діри в сотні тисяч до мільярдів разів більші за масою, ніж Сонце. Але теорія вказує на те, що такі злиття між парами надмасивних чорних дір не мають відбутися. Оскільки спостерігати такі об’єкти надзвичайно важко, астрофізикам доводиться покладатися на теоретичне моделювання, щоб зрозуміти динаміку пар чорних дір.

Головній астрономічній обсерваторії НАН України — 80 років

14 липня 2024

17 липня 2024 року виповнюється 80 років від часу заснування Головної астрономічної обсерваторії (ГАО) Національної академії наук України.

Зусиллями кількох поколінь астрономів ГАО перетворилась у відому наукову установу, яка має висококваліфіковані кадри та займає провідне місце з різних напрямів астрономії. Обсерваторія має тісні наукові зв’язки з багатьма астрономічними закладами України та світу. Вона була ініціатором і учасником міжнародних програм і проєктів, зокрема створення Каталогу фундаментальних слабких зір та фотографічного огляду неба, спостереження комети Галлея, визначення варіацій глобальних характеристик Сонця, а також брала участь у підготовці та здійсненні космічних проєктів ВЕГА, ФОБОС, КОРОНАС та інших.

З нагоди ювілею в ГАО 15—17 липня поточного року відбудеться Міжнародна наукова конференція «Головна астрономічна обсерваторія НАН України — від 1944 р. і надалі. Вплив міжнародної співпраці».

За інф. з сайту ГАО НАН України підготував Іван Крячко

Парки і заповідники темного неба

Зоряне небо найкраще спостерігати там, де його не засмічує будь-яке світло. Великі міста й навіть маленькі містечка, де є яскраве вуличне освітлення, це не ті місця на Землі, звідки можна побачити справжнє небо, усіяне «безліччю» зір. Нині вже більше половини населення світу проживає в районах з помітним світловим забрудненням, а на поверхні нашої планети лишається все менше місць, де світло не заважає бачити зоряне небо таким, яким воно є у природі насправді.

Проти забруднення нічного неба штучним світлом виступає Міжнародна асоціація збереження темного неба (International Dark-Sky Association, IDA). Одна з пропозицій цієї організації — використовувати зовнішнє освітлення максимально ефективно, власне, тільки з цією метою. Наприклад, використовувати для вуличних ліхтарів лампи, що направляють світло тільки вниз, а не в небо.IDA визначає рівень темного неба за власною системою: найвищий рівень — 24-й, коли затемнення, як у кімнаті фотографа для проявки плівок, і поділяє місця з темним небом на кілька категорій (докладніше про це тут http://darksky.org/idsp/), зокрема, це парки й заповідники темного неба. До слова, міста посідають місця не вищі за 15 — 16.

До таких місць приїздять не лише аматори астрономії, але й пересічні громадяни, щоб неозброєним оком побачити справжню красу нічного неба.

Далі докладніше про парки й заповідники темного неба (визнані IDA), а також про найвідоміші місця з темним небом на Землі.

• Австралія і Нова Зеландія

• Африка

• Європа

• Південна Америка

• Північна Америка (США і Канада)