Чеботарьов Гліб Олександрович

Останні новини

Створено найдокладнішу інфрачервону мапу Молочного Шляху

26 вересня 2024

Астрономи оприлюднили величезну інфрачервону мапу Молочного Шляху, яка містить понад 1,5 мільярда об’єктів — найдокладнішу з коли-небудь створених. За допомогою телескопа VISTA Європейської південної обсерваторії (European Southern Observatory, ESO), наукова група спостерігала за центральними районами нашої галактики понад 13 років. Було отримано 500 терабайтів даних — це найбільший спостережний проєкт, який коли-небудь здійснювали за допомогою телескопа ESO.

Докладніше:

Довкілля квазарів раннього Всесвіту справді захаращені

24 вересня 2024

Нова знахідка, виявлена за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera), надає чітке пояснення головоломки «міської щільності» квазара.

Спостереження за допомогою Камери темної енергії (Dark Energy Camera, DECam) підтверджують очікування астрономів про те, що квазари раннього Всесвіту утворилися в ділянках космосу, густонаселених галактиками-супутниками. Винятково широке поле зору DECam та спеціальні фільтри зіграли вирішальну роль у досягненні цього результату. Спостереження також показують, чому попередні дослідження, спрямовані на визначення щільності околиць квазарів раннього Всесвіту, дали суперечливі результати.

Докладніше:

Чеботарьов Гліб Олександрович (1.VIII.1913 — 4.VIII.1975)

Chebotarov

Російський радянський астроном Гліб Олександрович Чеботарьов народився 1 серпня 1913 р. у Санкт-Петербурзі. Здобувши (1937) вищу освіту в Ленінградському університеті, закінчив у ньому аспірантуру (на кафедрі небесної механіки під керівництвом Михайла Субботіна). Протягом 1940—1942 років — доцент кафедри астрономії та механіки Томського університету. З 1943 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР у Ленінграді (з 1964 р. — директор інституту). Виконував (1951—1960) одночасно обов’язки заступника директора, а потім директора Бібліотеки АН СРСР.

Галузь наукових інтересів Гліба Чеботарьова — небесна механіка. Розробив (1950—1951) нову методику вивчення руху характеристичних астероїдів, засновану на використанні періодичних орбіт задачі трьох тіл в якості проміжних. За цією методикою побудував аналітичні теорії руху астероїдів груп Гестії і Гільди, до яких класичні методи небесної механіки не могли бути застосовані.

Виконав (1957) роботу, в якій уперше дав приклад симетричної траєкторії обльоту Місяця ракетою з поверненням на Землю без витрати пального в дорозі. Розробив (1962—1965) нову теорію руху штучних супутників Землі для випадку майже кругових орбіт. Виконав аналіз (1961—1968) еволюції орбіт супутників великих планет в рамках задачі трьох тіл і встановив, що зворотні рухи супутників стійкіші (довше існують), ніж прямі.

Уперше (1971) оцінив теоретичні розміри Сонячної системи на підставі дослідження впливу тяжіння Галактики і близьких зір на орбіти комет з хмари Оорта. Вивчив (1958—1975) еволюцію орбіт кількох астероїдів. Виконав великі за обсягом дослідження за статистикою астероїдів, виявив кілька нових особливостей будови кільця астероїдів. Перевірив гіпотезу про походження кільця астероїдів, спричинену зіткненням більших первинних тіл.

На честь науковця названо астероїд 1804 Чеботарьов.

Гліб Олександрович Чеботарьов помер 4 серпня 1975 р. в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). Похований на цвинтарі Пулковської обсерваторії.

Докладніше про Гліба Чеботарьова