Чеботарьов Гліб Олександрович

Останні новини

Несподівана знахідка у зразку астероїда Рюгу ставить під сумнів походження астероїдів.

26 червня 2025

Незаймані зразки з астероїда Рюгу, повернуті місією Hayabusa2 6 грудня 2020 року, були життєво важливими для покращення нашого розуміння примітивних астероїдів та формування Сонячної системи. Астероїд типу C Рюгу складається з порід, подібних до метеоритів, які називаються хондрити CI, що містять відносно велику кількість вуглецю та зазнали значних водних змін у минулому.

Дослідницька група Хіросімського університету виявила наявність мінералу джерфішериту, калійвмісного залізо-нікелевого сульфіду, у зерні Рюгу. Присутність цього мінералу є абсолютно несподіваною, оскільки джерфішерит не утворюється за умов, в яких, як вважається, Рюгу перебував протягом свого існування. Результати дослідження були опубліковані 28 травня 2025 року в журналі Meteoritics & Planetary Science.

«Джерфішерит – це мінерал, який зазвичай утворюється в середовищах, подібних до тих, що зустрічаються в енстатитових хондритах, і ніколи не був зареєстрований у хондритах CI чи інших зернах Рюгу», – каже перший автор та кореспондент Масаакі Міяхара, доцент Вищої школи передових наук та інженерії Хіросімського університету. «Його поява подібна до знаходження тропічного насіння в арктичному льоду, що вказує або на несподіване місцеве середовище, або на перенесення на великі відстані в ранній Сонячній системі».

Чеботарьов Гліб Олександрович (1.VIII.1913 — 4.VIII.1975)

Chebotarov

Російський радянський астроном Гліб Олександрович Чеботарьов народився 1 серпня 1913 р. у Санкт-Петербурзі. Здобувши (1937) вищу освіту в Ленінградському університеті, закінчив у ньому аспірантуру (на кафедрі небесної механіки під керівництвом Михайла Субботіна). Протягом 1940—1942 років — доцент кафедри астрономії та механіки Томського університету. З 1943 р. працював в Інституті теоретичної астрономії Академії наук СРСР у Ленінграді (з 1964 р. — директор інституту). Виконував (1951—1960) одночасно обов’язки заступника директора, а потім директора Бібліотеки АН СРСР.

Галузь наукових інтересів Гліба Чеботарьова — небесна механіка. Розробив (1950—1951) нову методику вивчення руху характеристичних астероїдів, засновану на використанні періодичних орбіт задачі трьох тіл в якості проміжних. За цією методикою побудував аналітичні теорії руху астероїдів груп Гестії і Гільди, до яких класичні методи небесної механіки не могли бути застосовані.

Виконав (1957) роботу, в якій уперше дав приклад симетричної траєкторії обльоту Місяця ракетою з поверненням на Землю без витрати пального в дорозі. Розробив (1962—1965) нову теорію руху штучних супутників Землі для випадку майже кругових орбіт. Виконав аналіз (1961—1968) еволюції орбіт супутників великих планет в рамках задачі трьох тіл і встановив, що зворотні рухи супутників стійкіші (довше існують), ніж прямі.

Уперше (1971) оцінив теоретичні розміри Сонячної системи на підставі дослідження впливу тяжіння Галактики і близьких зір на орбіти комет з хмари Оорта. Вивчив (1958—1975) еволюцію орбіт кількох астероїдів. Виконав великі за обсягом дослідження за статистикою астероїдів, виявив кілька нових особливостей будови кільця астероїдів. Перевірив гіпотезу про походження кільця астероїдів, спричинену зіткненням більших первинних тіл.

На честь науковця названо астероїд 1804 Чеботарьов.

Гліб Олександрович Чеботарьов помер 4 серпня 1975 р. в Ленінграді (нині м. Санкт-Петербург). Похований на цвинтарі Пулковської обсерваторії.

Докладніше про Гліба Чеботарьова