Лундмарк Еміль Кнут (14.VI.1889 — 25.IV.1958)

Шведський астроном Кнут Еміль Лундмарк народився 14 червня 1889 р. в комуні Ельвсбюн. Закінчивши університет в Уппсалі, працював там до 1929 року, а потім став професором астрономії Лундського університету і директором університетської обсерваторії, змінивши на цих посадах Карла Шарльє.

Галузь наукових інтересів Кнута Лундмарка ― галактична й позагалактична астрономія. Вважав (як і Гебер Кертіс), що спіральні туманності мають позагалактичну природу. Вивчаючи (1919) нові зорі, що спалахнули в Туманності Андромеди, визначив відстань до цієї туманності (Едвін Габбл отримав схоже значення цієї відстані кілька років по тому). Запропонував (1919) метод визначення відстаней до спіральних туманностей за їх кутовими розмірами. Одним з перших отримав наочні свідчення обертання Галактики: довів (1919), що відносно кулястих скупчень та позагалактичних туманностей Сонце рухається в площині Чумацького Шляху, й визначив (1924), що цей рух відбувається під прямим кутом до напряму на галактичний центр, і висловив припущення про обертання Сонця і найближчих до нього зір навколо цього центру галактики.

Виконав (1926―1928) статистичне дослідження подвійних і кратних галактик. На підставі вивчення розподілу галактик у просторі, першим дійшов висновку про існування Місцевої групи галактик. На підставі аналізу відстані до M31, отриманої за великою кількістю нових зір, блакитних надгігантів та кулястих скупчень, зробив висновок (1946) про необхідність перегляду шкали позагалактичних відстаней (це питання остаточно вирішив у 1952 р. Вальтер Бааде).

На честь науковця названо кратер на Місяці, астероїд 1334 Лундмарк.

Кнут Еміль Лундмарк помер 23 квітня 1958 р. у м. Лунд.

Докладніше про Кнута Лундмарка